Авдитор
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:35, 23 січня 2014; Козуб Людмила (обговорення • внесок)
Авди́тор, ра,
АУДИТОР, АВДИТОР, а, чол., заст.
1. У дореформених семінаріях — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші. Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127).
2. дорев. Прокурор.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
