Вабик
Вабик, -ка, м. Дудочка або інший предмет для приваблювання, заманювання птахів та звірів звуками, що наслідують їх голоси.
Тлумачення в сучасних словниках
вабик — ва́бик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови вабик — (мисл.) ваблик Фразеологічні синоніми: мисливська дудочка; мисливський пищик Словник синонімів Вусика вабик — ВА́БИК, а, ч., мисл. Дудка, свисток або тріскачка для приваблювання, заманювання птахів та звірів звуками, що наслідують їхні голоси. Приймаючи від сокільничого рукавицю й обрядженого ловця, коротко додав [Костянтин]: – І вабик! (Н. Словник української мови у 20 томах вабик — Вабик, -ка м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех. Словник української мови Грінченка вабик — ВА́БИК, а, ч. Дудочка або інший предмет для приваблювання, заманювання птахів та звірів звуками, що наслідують їх голоси. Словник української мови в 11 томах вабик — Ва́бик: — пастка для птахів [51] Словник з творів Івана Франка
Ілюстрації
|
|
|
Джерела
https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BA
https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B2%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BA
