Форкання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:55, 1 січня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Форкання, -ня, с. Фырканіе. Желех.
Сучасні словники
- Форкання я, с. Дія за знач, форкати і звуки, утворювані цією дією. Замфір сидів у садку, затоплений в задумі, і не помічав ані холодного, вогкого подиху плавнів, ні форкання коней, що гризли оддалік траву (Коцюб., І, 1955, 213); Чути тупіт кінських ніг, стомлене форкання ніздрями (Епік, Тв., 1958, 530).
- форкання -я, с.
Дія за знач. форкати і звуки, утворювані цією дією.
- форкання — фы/рканье
Ілюстрації
|
|
