Цок!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:37, 20 грудня 2013; Настьона Головко (обговорення • внесок)
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках