Відбляск
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:09, 15 грудня 2013; Бут Єлизавета (обговорення • внесок)
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Сучасні словники
- Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. Відблиски світла тремтіли на землі круг вогнища, як срібляста сітка Михайло Коцюбинський, I, 1955, 219); З льохового віконця [падали] до середини бочки слабі відблиски сонячного світла (Іван Франко, VI, 1951, 162); Відблиски полум'я переливалися в його чорних, широко відкритих очах (Олесь Гончар, I, 1954, 72);
- Відтінок якогось кольору; полиск. Зоря жевріла червоним світлом, і хмари були з червоним відблиском (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 101); Просто проти вікна, під купою хмизу, стояв чорний, з металевим відблиском грак (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 83); * Образно. І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (Максим Рильський, I, 1960, 153).
- перен. Відбиття якихось переживань, почуттів і т. ін. Розумні гнівні очі малої людини на мить зустрілись із зажерливими очима темної тварини, в яких світився одблиск хижої думки... (Степан Васильченко, II, 1959, 8); З очей його майже не зникав відблиск прихованої хитрої посмішки (Юрій Смолич, III, 1959, 113).
- вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Відблиск Матеріал з Вікіпедії Відблиски Матеріал з Вікіпедії
