Віник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 30 листопада 2014; Шаталова Ірина (обговорення • внесок)
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам’ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. Віничок.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
