Сайгак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:38, 11 грудня 2013; Корнійко Вікторія Миколаївна (обговорення • внесок)
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Сучасні словники
Словник іншомовник слів
сайгак; ч. (тюрк.) рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та півпустелях Азії.
Ілюстрації
|
|
|
|
