Відмінності між версіями «Делікатність»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ==«Словарь української мови»== | |
− | + | ||
+ | '''Делікатність, -ности, '''''ж. ''Нѣжность.Якась дурна делікатність причепиться часом і не можеш одмовитися зробити те, що не по душі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 152); — Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкуються до живої рани обережно (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 118); Його вид і очі стали ніби делікатніші й ідеальніші, надавали йому делікатності й граціозності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120); В делікатності руки, в шанобливому уклоні йому позаздрив би не один закоханий мужчина (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 74); Делікатність справи вимагала посередництва (Яків Качура, II, 1958, 450). | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | <b>Делікатність</b> слово, яке останнім часом все частіше можна почути з телеекрану. Але воно означає не тільки м’які та ніжні речі з тонких тканин! Делікатність — термін психологічний, що зачіпає різні верстви взаємин між людьми зміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
+ | <hr> | ||
+ | |||
+ | Якщо ви вмієте спілкуватися з людьми так, щоб уникнути всіх гострих кутів і неприємних моментів, і навіть вирішуючи важливі і болючі питання, робите це тактовно і безболісно — можете себе привітати, ви — делікатна людина. Але що ж означає бути делікатним? Невже тільки вміти не питати у подруги прямо, чому вона так розповніла або не цікавитися у літнього дідуся, чому він не бачить далі власного носа? Звичайно, немає. Якщо ви розумієте, що не можна говорити з людьми про якісь речі, оскільки це може їх образити або навіть образити, це зовсім не означає, що ви вже делікатні. Так, делікатність у спілкуванні передбачає розуміння гострих тем, але це далеко не все. | ||
+ | |||
+ | Бути делікатним — значить вміти приймати єдино вірне рішення в розмові. Не просто не зачіпати хворих тем, а вміти говорити про них так, щоб співрозмовнику було комфортно і легко. Насправді делікатність — це сукупність такту, інтуїції і ретельно продуманої мови. Почуття такту є у багатьох людей, але далеко не кожен здатний використовувати його в бесіді максимально грамотно. Адже делікатність — це не просто ввічливість і м’якість, це мистецтво ведення бесіди про складні речі з максимально приємним враженням. Якщо про людину кажуть, що він повів себе дуже делікатно, значить він непоганий психолог. | ||
+ | |||
+ | Делікатними можуть бути не тільки люди, сьогодні цей термін перейшов з розряду психології в інші сфери життя людини. Ви, напевно, чули про делікатні тканинах, про делікатному впливі того чи іншого препарату на організм людини і навіть про делікатні хворобах. У всіх значеннях, слово не втрачає свого первинного сенсу, лише злегка підлаштовуючись під ситуацію. Делікатна проблема — те, про що не слід говорити при сторонніх, оскільки це може бути не дуже приємно для кого-небудь із співрозмовників. А делікатні тканини — без сумніву найтонші, м’які та ніжні тканини, які коли-небудь існували в історії. | ||
+ | |||
+ | Незважаючи на свою універсальність, значення цього слова досить однозначно. Адже ми завжди використовуємо його тільки щоб дати характеристику чогось позитивного, негрубі і м’якому. Вчитися делікатності може бути не дуже просто, але коштує це робити хоча б заради того, щоб вміти спілкуватися зі своїми співрозмовниками без образ і зайвих переживань. Повірте, іноді навіть цього буває цілком достатньо, щоб раз і назавжди налагодити прекрасні відносини. | ||
+ | |||
+ | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
+ | # Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с. | ||
+ | # Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с. | ||
+ | # Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | <div align="right"></div> | ||
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] |
Версія за 15:50, 5 грудня 2013
Зміст
«Словарь української мови»
Делікатність, -ности, ж. Нѣжность.Якась дурна делікатність причепиться часом і не можеш одмовитися зробити те, що не по душі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 152); — Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкуються до живої рани обережно (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 118); Його вид і очі стали ніби делікатніші й ідеальніші, надавали йому делікатності й граціозності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120); В делікатності руки, в шанобливому уклоні йому позаздрив би не один закоханий мужчина (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 74); Делікатність справи вимагала посередництва (Яків Качура, II, 1958, 450).
Сучасні словники
Делікатність слово, яке останнім часом все частіше можна почути з телеекрану. Але воно означає не тільки м’які та ніжні речі з тонких тканин! Делікатність — термін психологічний, що зачіпає різні верстви взаємин між людьми зміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).
Це цікаво знати!
Якщо ви вмієте спілкуватися з людьми так, щоб уникнути всіх гострих кутів і неприємних моментів, і навіть вирішуючи важливі і болючі питання, робите це тактовно і безболісно — можете себе привітати, ви — делікатна людина. Але що ж означає бути делікатним? Невже тільки вміти не питати у подруги прямо, чому вона так розповніла або не цікавитися у літнього дідуся, чому він не бачить далі власного носа? Звичайно, немає. Якщо ви розумієте, що не можна говорити з людьми про якісь речі, оскільки це може їх образити або навіть образити, це зовсім не означає, що ви вже делікатні. Так, делікатність у спілкуванні передбачає розуміння гострих тем, але це далеко не все.
Бути делікатним — значить вміти приймати єдино вірне рішення в розмові. Не просто не зачіпати хворих тем, а вміти говорити про них так, щоб співрозмовнику було комфортно і легко. Насправді делікатність — це сукупність такту, інтуїції і ретельно продуманої мови. Почуття такту є у багатьох людей, але далеко не кожен здатний використовувати його в бесіді максимально грамотно. Адже делікатність — це не просто ввічливість і м’якість, це мистецтво ведення бесіди про складні речі з максимально приємним враженням. Якщо про людину кажуть, що він повів себе дуже делікатно, значить він непоганий психолог.
Делікатними можуть бути не тільки люди, сьогодні цей термін перейшов з розряду психології в інші сфери життя людини. Ви, напевно, чули про делікатні тканинах, про делікатному впливі того чи іншого препарату на організм людини і навіть про делікатні хворобах. У всіх значеннях, слово не втрачає свого первинного сенсу, лише злегка підлаштовуючись під ситуацію. Делікатна проблема — те, про що не слід говорити при сторонніх, оскільки це може бути не дуже приємно для кого-небудь із співрозмовників. А делікатні тканини — без сумніву найтонші, м’які та ніжні тканини, які коли-небудь існували в історії.
Незважаючи на свою універсальність, значення цього слова досить однозначно. Адже ми завжди використовуємо його тільки щоб дати характеристику чогось позитивного, негрубі і м’якому. Вчитися делікатності може бути не дуже просто, але коштує це робити хоча б заради того, щоб вміти спілкуватися зі своїми співрозмовниками без образ і зайвих переживань. Повірте, іноді навіть цього буває цілком достатньо, щоб раз і назавжди налагодити прекрасні відносини.
Рекомендовані джерела
- Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
- Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
- Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.