Відмінності між версіями «Іржати»
(→Медіа) |
|||
Рядок 69: | Рядок 69: | ||
{{#ev:youtube|LRhxcLbF6wM}} | {{#ev:youtube|LRhxcLbF6wM}} | ||
{{#ev:youtube|4ksVzGkJWt4}} | {{#ev:youtube|4ksVzGkJWt4}} | ||
+ | ==Аудіо== | ||
+ | ===Стукіт копит та іржання коней''=== | ||
+ | <flashmp3>Zvuki-Stuk-kopyt-i-rzhanie-loshadey.mp3</flashmp3> | ||
+ | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
:* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання. | :* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання. |
Поточна версія на 12:04, 3 грудня 2013
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Іржати, рідко ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.
- Кричати (про коня).
Коні сердито іржуть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Дві пари коней — гніді та булані — з обох боків почали між собою переграватись та злегенька іржати (Павло Тичина, I, 1957, 238); Дзвінко рже басун гнідий Біля темних кріпосних Агаларових воріт (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 254); безос. Колись, не так і давно, на цьому подвір'ї мукало й іржало, мекало і бекало, хрюкало і кудкудакало (Іван Чендей, Птахи.., 1965, 47).
- перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
[Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний, V, 1955, 152); Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67); Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).
Словники ABBYY Lingvo
Іржати рідше ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.
- Кричати (про коня). || безос.
- перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.
= иржати
- (видавати специфічні звуки — про коня), ржати, гигота[і]ти
- сміятися
Словар українського сленгу
Іржати
- (-жу, -жеш) недок.; мол. Голосно сміятися.
Славко іржав, як ненормальний, спостерігаючи за безкінечним поєдинком між Томом та Джеррі (А. Кокотюха, Тупик для втікача). ПСУМС, 29.
Іноземні словники
Oxford dictionary
Neigh (noun)
- a characteristic high whinnying sound made by a horse.
(verb)
- (of a horse) utter a neigh:
he neighed several times in a very gentle way
- (as noun neighing)
the neighing of horses
- (of a person) make a sound similar to a neigh, especially when laughing:
they neighed dutifully at jokes they did not understand Origin: Old English hnǣgan (verb), of imitative origin; compare with Dutch dialect neijen
Cambridge dictionary
Neigh (noun)
- a long, loud, high call that is produced by a horse when it is excited or frightened
(verb)
- When he laughs he sounds like a horse neighing.
OneLook Dictionary
Neigh NOUN:
- The long, high-pitched sound made by a horse.
(intr.v.)
- neighed, neigh·ing, neighs
- To utter the characteristic sound of a horse; whinny.
Ілюстрації
Медіа
Аудіо
Стукіт копит та іржання коней
Цікаві факти
- Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.
- Назва «Sniсkers» було запозичене у улюбленого коня сім'ї Марс. Саме так її звали, що означає «тихе іржання»
- Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" гагара видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.