Відмінності між версіями «Користувач:Антон Шкурко»
| Рядок 253: | Рядок 253: | ||
http://hrinchenko.com | http://hrinchenko.com | ||
http://sum.in.ua/s/brat | http://sum.in.ua/s/brat | ||
| + | |||
| + | ==Слово "Багатство"== | ||
| + | ===Визначення за Борисом Грінченком=== | ||
| + | Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117. | ||
| + | ===Визначення за сучасним словником=== | ||
| + | 1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Юрій Яновський, I, 1954, 32); * Образно. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); | ||
| + | // Достаток усього, розкіш; протилежне бідність. Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний, I, 1949, 236); Жити в багатстві. | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ). Ще ж лежать під землею багатства (Павло Тичина, I, 1957, 164); В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед різноманітні тварини і рослини (Фізична географія, 5, 1956, 59). | ||
| + | |||
| + | 3. чого. Велика кількість, багатоманітність. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Багатство дієслівних синонімів, які письменник [М. Коцюбинський] часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (Українська література, 9 клас, 1957, 232). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне. Найбільше багатство — здоров'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 143); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь.. І чабан береже його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56). | ||
Версія за 22:47, 2 грудня 2013
Зміст
Загальні відомості
ПІБ
Шкурко Антон Ігорович
Спеціальність
Правознавство
Група
ПРБ-1-13-4-0д.
Контакти
Електронна пошта
Web сторінка
http://vk.com/id176047575 (Моя сторінка "В контакті" )
Участь
Конференції
У 2009 році я брав участь у конференції під назвою "Україна-це життя".Учні 9 класів обговорювали найважливіші питання стосовно економіки,політики України,а також брали участь у міжнародних презентаціях своєї країни.
Олімпіади
У 2010 році Я отримав призовий фонд на олімпіаді з математики,яка називалася "Кенгуру".
Благодійні акції
Кожного року гімназія де я навчався проводила благодійні акції,а саме збирання коштів на дитячі будинки.
Університетські заходи
У жовтні 2013 я брав участь у концерті "Ось ми які" на якому студенти першого курсу Київського університету імені Бориса Грінченка презентували свою групу.
Словарь української мови
Визначення за Борисом Грінченком
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180.
Сучасні словники
ГАЗЕТА, и, жін. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 380); — Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Юрій Яновський, I, 1958, 309).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=vm3gm9Irir4 Відео про те як виробляють друковані газети
Цікаві факти
28 серпня 2009 року в Тернополі з нагоди Дня міста виготовили найбільшу в Україні (а може, й не тільки) газету, розмір якої дорівнював приблизно 50 м². Ця акція відбулася з ініціативи тернопільського прес-клубу та за сприяння Тернопільської міськради з метою об'єднання всіх журналістів регіону й підкреслення важливості «четвертої влади». На центральному майдані міста зібралося чимало представників тернопільських та всеукраїнських видань, щоб зі сторінок власних газет склеїти одну спільну. На це пішло майже кілометр скотчу, а міський голова Тернополя Роман Заставний власноруч допомагав у «випуску» газети-гіганта. Організатори акції планували запросити на захід представника Книги рекордів України, але не встигли оформити потрібні документи. І без того дивовижна газета стала сюрпризом і окрасою Дня міста і впродовж доби, поки її було закріплено до сходів місцевого драмтеатру, біля неї сфотографувалися сотні тернополян та гостей міста
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)\ Словарь української мови (упорядкував Борис Грінченко)
Зовнішні посилання
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Слово "Істина"
Визначення за борисом грінченком
Істина, -ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Сучасні словники
ІСТИНА, и, жін.
1. Те саме, що правда 1. Те, що було тільки чуткою, — сталося істиною (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Дубина:] Наука без суперечок не буває. У суперечці народжується істина (Захар Мороз, П'єси, 1959, 221).
2. книжн. Моральний ідеал, справедливість. Боротьба за велику комуністичну істину породила титанічні вияви емоцій у народній творчості (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 67).
3. філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. Ленін показав, що буржуазні реакційні ідеологи не хочуть визнавати об'єктивної істини (Ленін, Коротка біографія, 1955, 104); Істина завжди конкретна, тобто питання про істинність завжди розв'язується в певних, конкретних умовах, на основі знання суті питання (Логіка, 1953, 90).
4. Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. Якось у розмовах із старими начитаними аксакалами натрапив [Синявін] на цікаві притчі й мудрі істини життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Завше треба пам'ятати істину одну, просту: У житті потрібно мати Мрію. прагнення, мету! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 80).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=aE9_kLu8eE0 Відео про суть істини.
Див. також
Поняття у класичній філософії
У класичній філософії, оформлюються дві альтернативні парадигми трактування істини — одна з них ґрунтується на принципі кореспонденції як відповідності знання об'єктивному стану справ предметного світу (Аристотель, Ф. Бекон, Спіноза, Дідро, Гельвеція, Гольбах, Фейєрбах та ін), інша — на принципі когеренціі як відповідності знання іманентним характеристикам ідеальної сфери: утримання Абсолюту (Платон, Гегель і ін), вроджених когнітивним структурам (Августин, Декарт), самоочевидність раціоналістичної інтуїції (Теофраст), чуттєвим відчуттям суб'єкта (Юм), апріорним формам мислення (Кант), цільовим установкам особистості (прагматизм), інтерсуб'єктивної конвенцій (Пуанкаре) та ін.
Так, Аристотель у своєму трактаті «Метафізика» писав: « «Казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, – значить говорити хибно; а казати, що суще є і не-сущого немає, – значить говорити істинно». »
Подібне протиставлення існуючого неіснуючому, як істинного неправдивому зустрічається і в діалозі «Кратилус» Платона, де Гермоген дає ствердну відповідь на питання Сократа «У такому випадку той, хто говорить про речі відповідно до того, які вони є, правду говорить, той же, хто говорить про них інакше, бреше?» - «Так.».
Кореспондентська теорія лягла в основу діалектичного матеріалізму, в якій істинними визнаються уявлення, що правильно відображають об'єктивну дійсність. В. І. Ленін називав істинними уявлення, що «…не залежить від суб'єкта, не залежить ні від людини, ні від людства…».
Зовнішні посилання
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Слово "Біржа"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Біржа, -жі, ж. 1) Биржа, мѣсто стоянки городскихъ извощиковъ. 2) Городскія извощичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт.
Тлумачення у сучасних словниках
1. У капіталістичних країнах — установа, де здійснюються торговельні, фінансові та інші операції. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 584). 2. Капіталістична установа, в якій проводиться реєстрація безробітних і здійснюється посередництво між трудящими та підприємцями в купівлі й продажу робочої сили. Ні один негр не дістане в Чікаго роботи, аж поки біржа забезпечить роботою всіх білих безробітних (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 280); // іст. Спеціальний пункт, де за часів німецької окупації брали на облік радянських трудящих для примусового вивезення на каторжні роботи у фашистську Німеччину. Серед ночі темної біржа запалала, Що молодих хлопців та дівчат В неволю тяжкую фашистськую висилала (Українські народні думи.., 1955, 488); // перев. із сл. праця, іст. Установа, що в перші роки Радянської влади проводила боротьбу з безробіттям, регулюючи трудовлаштування і попит на працю. — У мене ніяких робіт нема. Я — інженер.. Штати маю повністю і... не мені доручено справи біржі робочої сили (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 29). 3. заст. Місце стоянки візників, фурманів у містах. Візники стояли на біржі; // Сани або дрожки візника. Ми приїхали біржею (Словник Грінченка).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=9i1SP1MNxXU Відео ролик який поясняє що таке біржа.
Див.також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96
Посилання
http://www.ukrse.kiev.ua/ http://www.ux.ua/ http://www.pfts.com/ http://www.birga.com.ua/
Слово "Блакитний"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б’є. Шевч.
Сучасні словники
БЛАКИТНИЙ, а, е. Небесно-голубого кольору; голубий. Як небо блакитне — нема йому краю, Так душі почину і краю немає (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); Бліде лице з блакитними очима визирнуло з кімнати (Панас Мирний, III, 1954, 94); Блакитним цвітом рясту.. цвіли горби земні (Микола Бажан, I, 1946, 268); * Образно. Душно... Вікно одчинити? Ні — тихо Мрії блакитні влетять у вікно (Максим Рильський, I, 1956, 18). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 196.
Ілюстрації
Див. також
В більшості випадків англійське слово "blue", яке в колориметрії перекладається, як "синій", в мистецтві перекладається, як "блакитний" "Блакитний період" в творчості Пабло Пікассо — період з 1901 по 1904 роки, коли митець жив у Парижі та Барселоні. Переважаючий настрій картин цього періоду — сентиментальна меланхолія, виражена похмурими холодними ефірними відтінками блакитного, завдяки чому й закріпилася назва. Об'єктами його творчості цього періоду були бідняки, ізгої суспільства. Блюз (від англ. blue — блакитний) — музичний жанр. "blue note" (дослівно "блактина нота") — нота поза темперованою шкалою, характерна цьому жанру. Нерідко блакитний колір присутній в назвах творів, що написані в цьому жанрі (або елементами блюзу), напр. "Рапсодія в блакитних тонах" Дж. Гершвіна.
Блакитний — колір мрії та ідеальності. Звідси поняття «Голуба мрія» (тобто прекрасна і недосяжна), блакитний злодюжка з «Дванадцяти стільців» у І. Ільфа і Є. Петрова (тобто злодюжка, який мучився розкаяннями совісті після крадіжок), блакитне волосся Мальвіни з казки «Буратіно» Матеріальним «втіленням» блакитного кольору вважається камінь топаз. Відомо, що В. І. Ленін завжди з собою носив ідеально оброблений топаз блакитного кольору "Блакитне паливо" — газ. Згораючи світиться блакитним. Біло-блакитні — традиційні кольори футбольного клубу Динамо (Київ) Біло-голубі — прихильники В. Януковича та Партії регіонів на президентських та парламентських виборах в 2004—2006 роках
Джерела
http://sum.in.ua (Академічний тлумачний словник)
Слово "Брехати"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: щовечора на улицю махаєш: Мил. 104. В живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном№ 6947. Преніе на всі заставки. Посл. Щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = Гавкати. Собака бреше, вітер несе. Ном.
Тлумачення за сучасним словником
БРЕХАТИ, брешу, брешеш, недок., розм. 1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Павло Чубинський, V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?.. (Панас Мирний, II, 1954, 206); То нібито так: брехали старі люди, та й я за ними брешу (Іван Франко, IV, 1950, 63). 2. Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339); [Старшина Нехай собі чешуть язики! Собака бреше, а вітер несе (Карпенко-Карий, I,1960, 37); На селі було тихо. Тільки десь на далекому кутку сонно брехав собака (Олесь Донченко, III, 1956, 9). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 233.
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=_sUAC7jRbmA "Мистецтво брехні".
Див.також
Велика брехня. Велика брехня — пропагандистський прийом. Визначений Адольфом Гітлером у книзі «Моя боротьба» (нім. Mein Kampf, 1925 р.) як «брехня настільки велика, що ніхто не повірить у те, що хтось мав сміливість спотворити реальність так безсоромно».
Роман Джорджа Оруелла «1984» посилається на теорію Великої Брехні кілька разів. Наприклад: «Ключове слово тут - білочорний. Як і багато слів новомови, воно містить два протилежних значення. У застосуванні до опонента воно означає звичку безсоромно стверджувати, що чорне - це біле, всупереч очевидним фактам». «Говорити явну брехню і одночасно в неї вірити, забути будь-який факт, що став незручним, і витягти його із забуття, як тільки він знову знадобився, заперечувати існування об'єктивної дійсності і враховувати дійсність, яку заперечуєш, - все це абсолютно необхідно». Актор Річард Белцер визначає «Велику Брехню» у своїй книзі «НЛО, Кеннеді, і Елвіс: змови, щоб повірити в які, не обов'язково бути божевільним» так: «Якщо Ви говорите досить велику брехню, і говорите її досить часто, люди повірять, що Ви говорите правду, навіть якщо те, що Ви кажете — повна фігня.» У грі Цивілізація IV, всі ідеології мають цитати, які роз'яснюють їх зміст. Цитата, що відноситься до фашизму - «Великі маси людей швидше повірять у велику брехню ніж в маленьку».
Посилання
http://hrinchenko.com/ http://sum.in.ua/ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%8F
Слово "Брат"
Визначення за словником Грінченка
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів пани, на Москві реб’ята, а у нас брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) Старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) Молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець досестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) Три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Визначення за сучасним словником
Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Тарас Шевченко, II, 1953, 42);
[Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка, III, 1952, 719); * Образно. До бою звелась богатирська дружина
Радянських нар о дів-братів (Микола Бажан, I, 1946, 115); * У порівняннях. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 447).
Брат у перших — син дядька або тітки. До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 189); Брат у других — син
двоюрідного дядька або тітки. А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Марко Вовчок, I, 1955, 244); Двоюрідний брат — те
саме, що Брат у перших. Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (Михайло Стельмах, II, 1962, 13); Молочний брат — син
годівниці по відношенню до чужих дітей, яких вона годує; Троюрідний брат — те саме, що Брат у других.
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=BEvskb7IsuE ( Відео про життя зірок-боксерів)
Цікаві факти
2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії було відкрито астероїд, який згодом було названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко. На старті професійної кар'єри брати Клички не захотіли змінити імена на німецький лад. Віталій Кличко сказав, що мріє, аби його іменем назвали одну з вулиць у місті Києві, але не за спортивні заслуги, а за політичні досягнення. Віталій Кличко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
Посилання
http://www.klitschko.com/ http://hrinchenko.com http://sum.in.ua/s/brat
Слово "Багатство"
Визначення за Борисом Грінченком
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Визначення за сучасним словником
1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Юрій Яновський, I, 1954, 32); * Образно. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); // Достаток усього, розкіш; протилежне бідність. Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний, I, 1949, 236); Жити в багатстві.
2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ). Ще ж лежать під землею багатства (Павло Тичина, I, 1957, 164); В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед різноманітні тварини і рослини (Фізична географія, 5, 1956, 59).
3. чого. Велика кількість, багатоманітність. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Багатство дієслівних синонімів, які письменник [М. Коцюбинський] часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (Українська література, 9 клас, 1957, 232).
4. перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне. Найбільше багатство — здоров'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 143); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь.. І чабан береже його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56).
