Відмінності між версіями «Користувач:Антон Шкурко»

Версія за 21:19, 2 грудня 2013

Фото

Загальні відомості

ПІБ

Шкурко Антон Ігорович

Спеціальність

Правознавство

Група

ПРБ-1-13-4-0д.

Контакти

Електронна пошта

Моя поштова скринька

Web сторінка

http://vk.com/id176047575 (Моя сторінка "В контакті" )

Участь

Конференції

У 2009 році я брав участь у конференції під назвою "Україна-це життя".Учні 9 класів обговорювали найважливіші питання стосовно економіки,політики України,а також брали участь у міжнародних презентаціях своєї країни.

Олімпіади

У 2010 році Я отримав призовий фонд на олімпіаді з математики,яка називалася "Кенгуру".

Благодійні акції

Кожного року гімназія де я навчався проводила благодійні акції,а саме збирання коштів на дитячі будинки.

Університетські заходи

У жовтні 2013 я брав участь у концерті "Ось ми які" на якому студенти першого курсу Київського університету імені Бориса Грінченка презентували свою групу.

Словарь української мови

Визначення за Борисом Грінченком

Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180.

Сучасні словники

ГАЗЕТА, и, жін. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 380); — Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Юрій Яновський, I, 1958, 309).

Ілюстрації

Медіа

http://www.youtube.com/watch?v=vm3gm9Irir4 Відео про те як виробляють друковані газети

Цікаві факти

28 серпня 2009 року в Тернополі з нагоди Дня міста виготовили найбільшу в Україні (а може, й не тільки) газету, розмір якої дорівнював приблизно 50 м². Ця акція відбулася з ініціативи тернопільського прес-клубу та за сприяння Тернопільської міськради з метою об'єднання всіх журналістів регіону й підкреслення важливості «четвертої влади». На центральному майдані міста зібралося чимало представників тернопільських та всеукраїнських видань, щоб зі сторінок власних газет склеїти одну спільну. На це пішло майже кілометр скотчу, а міський голова Тернополя Роман Заставний власноруч допомагав у «випуску» газети-гіганта. Організатори акції планували запросити на захід представника Книги рекордів України, але не встигли оформити потрібні документи. І без того дивовижна газета стала сюрпризом і окрасою Дня міста і впродовж доби, поки її було закріплено до сходів місцевого драмтеатру, біля неї сфотографувалися сотні тернополян та гостей міста

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)\ Словарь української мови (упорядкував Борис Грінченко)

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/Ghazeta

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Слово "Істина"

Визначення за борисом грінченком

Істина, -ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.

Сучасні словники

ІСТИНА, и, жін.

1. Те саме, що правда 1. Те, що було тільки чуткою, — сталося істиною (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Дубина:] Наука без суперечок не буває. У суперечці народжується істина (Захар Мороз, П'єси, 1959, 221).

2. книжн. Моральний ідеал, справедливість. Боротьба за велику комуністичну істину породила титанічні вияви емоцій у народній творчості (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 67).

3. філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. Ленін показав, що буржуазні реакційні ідеологи не хочуть визнавати об'єктивної істини (Ленін, Коротка біографія, 1955, 104); Істина завжди конкретна, тобто питання про істинність завжди розв'язується в певних, конкретних умовах, на основі знання суті питання (Логіка, 1953, 90).

4. Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. Якось у розмовах із старими начитаними аксакалами натрапив [Синявін] на цікаві притчі й мудрі істини життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Завше треба пам'ятати істину одну, просту: У житті потрібно мати Мрію. прагнення, мету! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 80).

Ілюстрації

Медіа

http://www.youtube.com/watch?v=aE9_kLu8eE0 Відео про суть істини.

Див. також

Поняття у класичній філософії

У класичній філософії, оформлюються дві альтернативні парадигми трактування істини — одна з них ґрунтується на принципі кореспонденції як відповідності знання об'єктивному стану справ предметного світу (Аристотель, Ф. Бекон, Спіноза, Дідро, Гельвеція, Гольбах, Фейєрбах та ін), інша — на принципі когеренціі як відповідності знання іманентним характеристикам ідеальної сфери: утримання Абсолюту (Платон, Гегель і ін), вроджених когнітивним структурам (Августин, Декарт), самоочевидність раціоналістичної інтуїції (Теофраст), чуттєвим відчуттям суб'єкта (Юм), апріорним формам мислення (Кант), цільовим установкам особистості (прагматизм), інтерсуб'єктивної конвенцій (Пуанкаре) та ін.

Так, Аристотель у своєму трактаті «Метафізика» писав: « «Казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, – значить говорити хибно; а казати, що суще є і не-сущого немає, – значить говорити істинно». »

Подібне протиставлення існуючого неіснуючому, як істинного неправдивому зустрічається і в діалозі «Кратилус» Платона, де Гермоген дає ствердну відповідь на питання Сократа «У такому випадку той, хто говорить про речі відповідно до того, які вони є, правду говорить, той же, хто говорить про них інакше, бреше?» - «Так.».

Кореспондентська теорія лягла в основу діалектичного матеріалізму, в якій істинними визнаються уявлення, що правильно відображають об'єктивну дійсність. В. І. Ленін називав істинними уявлення, що «…не залежить від суб'єкта, не залежить ні від людини, ні від людства…».

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/istyna

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Слово "Біржа"

Тлумачення за Борисом Грінченком

Біржа, -жі, ж. 1) Биржа, мѣсто стоянки городскихъ извощиковъ. 2) Городскія извощичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт.

Тлумачення у сучасних словниках

1. У капіталістичних країнах — установа, де здійснюються торговельні, фінансові та інші операції. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 584). 2. Капіталістична установа, в якій проводиться реєстрація безробітних і здійснюється посередництво між трудящими та підприємцями в купівлі й продажу робочої сили. Ні один негр не дістане в Чікаго роботи, аж поки біржа забезпечить роботою всіх білих безробітних (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 280); // іст. Спеціальний пункт, де за часів німецької окупації брали на облік радянських трудящих для примусового вивезення на каторжні роботи у фашистську Німеччину. Серед ночі темної біржа запалала, Що молодих хлопців та дівчат В неволю тяжкую фашистськую висилала (Українські народні думи.., 1955, 488); // перев. із сл. праця, іст. Установа, що в перші роки Радянської влади проводила боротьбу з безробіттям, регулюючи трудовлаштування і попит на працю. — У мене ніяких робіт нема. Я — інженер.. Штати маю повністю і... не мені доручено справи біржі робочої сили (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 29). 3. заст. Місце стоянки візників, фурманів у містах. Візники стояли на біржі; // Сани або дрожки візника. Ми приїхали біржею (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Біржа у США

[[[Файл:Birha.jpg|200px|thumb|left|Електрона таблиця на біржі]]