Відмінності між версіями «Побіл»
Діана (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Діана (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
2. Закінчити, білити. | 2. Закінчити, білити. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00062401.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00072269.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pobelka-potolka-svoimi-rukami1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | ([Категорія: Словники Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]) | ||
Версія за 15:04, 2 грудня 2013
Словник Грінченка
Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Сучасні словники
- = побілення, = побілка
- ПОБІЛИТИ, білю, білиш, док., перех.
1. Док. до білити. Двічі побілила [Маланкаї хату знадвору і всередині (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Побілила [Катерина] вапном стіни (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 144); Побіливши обличчя Данилові й намалювавши яскраві губи, Прудивус зачорнив йому смолою два передні зуби, і на тому справу скінчив (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 204); * Образно. Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий побілила (Максим Рильський, II, 1946, 24); Полотно побілять молодиці (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 140); Побілила злоба темні лиця [гостей митрополита] (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 44).
2. Закінчити, білити.
Ілюстрації
|
|
|
([Категорія: Словники Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут])
