Відмінності між версіями «Пагін»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://www.refine.org.ua/pageid-397-1.html] | + | ===[http://www.refine.org.ua/pageid-397-1.html Українські реферати]=== |
Пагін – надземний, вегетативний орган, що виник як пристосоване до життя в повітряному середовищі суші, - у квіткових досягає високої досконалості. | Пагін – надземний, вегетативний орган, що виник як пристосоване до життя в повітряному середовищі суші, - у квіткових досягає високої досконалості. | ||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Г7н89г7.jpeg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Г7н89г7.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P31.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P31.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:H0JHqp8s.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:H0JHqp8s.jpg|x140px]] |
|} | |} |
Версія за 09:59, 2 грудня 2013
Словник Грінченка
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. Пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Сучасні словники
Українські реферати
Пагін – надземний, вегетативний орган, що виник як пристосоване до життя в повітряному середовищі суші, - у квіткових досягає високої досконалості.
Пагін складається з осі (стебло, листків, та бруньок (зачатки нових пагонів). Основну функцію вегетативного пагона – фотосинтез – здійснюють листки; стебла виконують механічну, провідну іноді запасаючу функцію. Головна риса пагона, що відрізняє його від кореня – наявність листків, отже наявність вузлів. Вузлом називають ділянку стебла, яка несе листок. У одних рослин (злакові) вузли різко позначені у вигляді потовщення на стеблі, у інших межа вузла – умовна. Ділянки стебла між вузлами називають міжвузлями. Звичайно на пагоні кілька, іноді багато вузлів і меживузлів, вони повторюються вздовж осі пагона. Міжвузля можуть бути довгими і тоді пагін називається – видовженим (ростовим), вкорочений пагін має коротке міжвузля. Плодові дерева й кущі утворюють обидва типи пагонів: вкорочені, на яких формуються квітки й плоди, видовжені – безплідні.
Уявний кут між стеблом і листком називається листковою пазухою. На верхівці стебла і в листкових пазухах знаходяться бруньки. Бруньки бувають верхівковими і бічними (пазушними). За рахунок верхівкової бруньки пагін росте у висоту, а за рахунок бічних – галузиться. Таким чином брунька це зачаток пагона.
Розрізняють бруньки за функціональним призначенням:
1.Вегетативні (ростові) з зачатками листків і стебла.
2.Генеративні (квіткові) з зачатками квіток або суцвіть.
Їх можна розрізнити за формою: ростові – видовжені з загостреною верхівкою, а квіткові округлі і більші.