Відмінності між версіями «Журавель»

Версія за 09:02, 2 грудня 2013

Журавель, -вля, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув. Журавлище, журавлюка.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.

ЖУРАВЕЛЬ, -вля, м.

• Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.

• Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.

• Грудныя внутренности.

• Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.

Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).

Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.

ЖУРАВЕЛЬ журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.

Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.
ЖУРАВ, а, ч.

• Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. Курликають журавлі; Ж. у небі (перен.: що.-н. недосяжне).
  
• Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. Скрипів не змазаний ж.
  
• Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Скакати журавля. // зменш.-пестл. журавлик, а, ч. (до 1 знач.). // збільш журавлище, а, ч. // журавлиха, и, дав. і місц. в. сі і журавлиця, і ор.в. ею і нар.-поет. журавка, и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. журавочка, и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. журавлиний і журавлевий, а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)

Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.

Похідні: журавéль, -вля, ор. -влем журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята журавлѝний (від журавель) журавлѝні, -их, ім. журавлѝха, -и, д. і м. -сі журавлѝця, -і, ор. -ею журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок журáвчик, -а

Ілюстрації

Зовнішній вигляд

Медіа

Див. також

Журавлині

Журавель сірий

Журавель степовий

Казка Журавель і лисиця

8761 Крейн — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Джерела та література

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.
2. Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.
3. Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.
4. Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.
5. Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.