Відмінності між версіями «Табір»
(→Табір туристичний) |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах. | П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах. | ||
О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков. | О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Версія за 08:39, 2 грудня 2013
Табір, -бору, м. = Табор. Гол. IV. 403.
Піонерський табір
Піонерський табір, виховно-оздоровча установа для піонерів і школярів (від 7 до 15 років), організовуване на час літніх і зимових канікул радами і комітетами профспілок спільно з комітетами комсомолу, господарськими організаціями, правліннями колгоспів, органами народної освіти, охорона здоров'я, комітетами з фізичної культури і спорту і ін. Основний тип П. л. — заміський. Для ослаблених дітей, а також дітей з деякими хронічними захворюваннями, дефектами мови і ін. створюються санаторні табори (деякі з них працюють цілорічно). Для піонерів і школярів, що залишилися на літо в місті, відкриваються міські П. л., у яких діти знаходяться в денний час. Над міськими П. л. шефствують підприємства, установи і організації. Отримують розвиток колгоспні, міжколгоспні П. л. Для учнів середньої школи і професійно-технічних училищ організовуються оздоровчі спортивні, військово-спортивні, туристські, профільні (юних техніків, натуралістів, геологів і ін.) табори, а також табори праці і відпочинку (як правило, на базі сільських шкіл, колгоспів, радгоспів). П. л. і табори для старшокласників містяться за рахунок засобів бюджету соціального страхування, профспілкового бюджету, засобів господарських організацій, централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників, а також за рахунок засобів, що отримуються від батьків за путівки (у встановленому розмірі ВЦСПС — біля 1 / 3 вартості путівки). В П. л. створюються дружини піонерські, працюють різні дитячі самодіяльні колективи по інтересах. В 1973 в СРСР функціонувало близько 40 тис. П. л. (9,3 млн. дітей), у тому числі 10,6 тис. заміських (6,1 млн. дітей), 17 тис. таборів праці і відпочинку спортивних, туристських, профільних і ін. (1,6 млн. дітей), 8,3 тис. міських (понад 1 млн.), 3,3 тис. колгоспних (близько 0,5 млн.). Відповідно до постанови ЦК КПРС «Про заходи по подальшому поліпшенню організації відпочинку піонерів і школярів» (1974) ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ, міністерства і відомства СРСР, Рада Міністрів союзних і автономних республік, виконкоми краєвих і обласних Рад депутатів трудящих здійснюють конкретні заходи по подальшому поліпшенню організації оздоровчі роботи і відпочинку школярів, активному використанню літніх канікул в цілях трудового і ідейно-політичного виховання підростаючого покоління, розгортанню різносторонньої фізкультурно-спортивної, екскурсійно-туристської і оздоровчої роботи серед дітей і підлітків.
Табір туристичний
сезонні заклади, призначені для масового відпочинку молоді. Туристичні табори можуть бути універсальними за призначенням: оздоровчо-туристські, спортивно-туристські, спеціалізовані (студентські, міжнародні молодіжні табори). Відомими є табори міжнародного молодіжного туризму: "Ноорус" в Естонії, "Бакуріані" в Грузії, "Гурзуф" в Криму, "Верховина" в Карпатах.
Ілюстрації
Див.
Найбільші цілорічні дитячі здравниці СРСР — всесоюзний П. л. ЦК ВЛКСМ Артек, республіканські «Орля» (РРФСР), «Молода гвардія» (УРСР), «Зубр» (БССР). П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах. О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков.