Відмінності між версіями «Акварельний»

Версія за 02:17, 2 грудня 2013

Словник Грінченка

Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.

Акваре́ль (фр. aquarelle — водяниста; італ. acquarello) — техніка живопису, що використовує спеціальні акварельні фарби, які при розчиненні у воді утворюють прозору суспензію тонкого пігменту, що дозволяє створювати ефект легкості і тонких колірних переходів. Акварель поєднує особливості живопису (багатство тону, побудова форми і простору кольором) і графіки (активна роль паперу в побудові зображення, відсутність специфічної рельєфності мазка, характерної для живописної поверхні)

Дещо цікаве

Техніка акварельного живопису вимагає великої майстерності, оскільки прозорість фарб не дозволяє переписування зображення. Аквареллю малюють на зернистому, акварельному папері використовуючи паперову палітру, пензлі з хутра вивірки, поні. Акварельна техніка — практично єдина, що не використовує білил. Роль білої фарби виконує сам папір. Це не виключає використання акварелі в складних, змішаних техніках, коли акварель використовують разом з художнім вугіллям, малюнком графітовими олівцями тощо. Техніка використання акварельних фарб достатньо проста — потребує чистої води, щільного паперу, а фарби швидко сохнуть. Здається на цьому усі легкі моменти закінчуються і починаються усі складні. Малювання акварельними фарбами потребує навичок, старанності, уміння добре використовувати переваги акварельної техніки. Навіть у фахових майстрів порушення техніки і старанності в використанні акварелі призводить до неохайного, неприємного вигляду кінцевого результату. Основою для акварелі є, як правило, папір, який часто попередньо змочують водою для досягнення особливої розмитої форми мазка. Для цього є особливі рамки (стіратор), на які натягується лист. Таким чином, під час рисування папір можна змочувати знизу, або папір кладуть на мокру фланель. Можливий і простіший спосіб: попередньо зволожений лист акварельного паперу, який досить добре вбирає вологу, кладуть на скло, при цьому, залежно від того, як довго відпрацьовується конкретна ділянка малюнка, вибирають кут нахилу скла, але частіше за все скло лежить горизонтально. Згідно з власними манірними можливостями, можна допускати, щоб вода на аркуші паперу виступала у вигляді калюжі або глибоко вбиралася і створювала лише окрему вологу ділянку. Фарба в таких випадках грає по-різному, чим створює бажаний ефект. Власне кажучи, саме в цьому полягає сучасне розуміння акварельного техніки. На думку фахівців XIX століття, «для акварельного живопису вживається або брістольський картон, ватман, або торшон, пензлі вивіркові, куницеві, борсукові або тхореві. Однотонні малюнки роблять або за способом Губерта, вживаючи сепію, або нейтральтінтом. Для кольорових акварелей найуживаніші фарби такі: гумігут, індійська жовта, жовта охра, тер де Сієна натуральна, така ж палена, кіновар, кармін гаранс, лак-гаранс, кармін палений, охра червона, венеціанська червона, індійська червона, кобальт, ультрамарин, берлінська лазур, індиго, нейтральтінт і сепія»[1] Робота акварельними фарбами на природі, з натури, вимагає швидкості та відпрацьованої техніки. Разом з тим, під рукою повинна бути посудина з чистою водою і губка, яка, як правило, бере участь у процесі нарівні з китицями. Якість акварельного паперу є дуже важливим для роботи, але найдорожчий і найкращий папір не завжди доступний початківцям художникам, і тому цілком можна пристосуватися до вже наявного. У сучасній техніці досить успішно використовуються акварельні олівці, воскові крейди, гелеві чорнила.

Склад акварельний фарб та спосіб їх використання

Акварельні фарби відносяться до групи клейових фарб. Назва «акварель» походить від латинського слова «аква» — вода, так як вода є розчинником для цього виду фарб. Сполучною акварельних фарб є рослинні прозорі клеї — гуміарабік і декстрин, легко розчинні водою. Акварельні фарби містять також пластифікатор у вигляді гліцерину та інвертованого цукру, що робить їх пластичними. Гліцерин утримує вологу, не дає фарбам пересихати і ставати крихкими. У акварельні фарби вводиться і поверхнево-активна речовина — бичача жовч, що дозволяє легко розносити фарбу по папері, так як жовч перешкоджає скачуванню фарб у краплі. Для запобігання руйнуванню фарб цвіллю в них вводиться антисептик — фенол. Акварель — єдиний вид фарб, що відрізняється особливою прозорістю, чистотою і яскравістю кольору. Це досягається не тільки чистотою застосовуваних матеріалів, але і високою дисперсністю пігментів, одержуваної спеціальним перетирання порошків. У тих випадках, коли необхідна непрозорість, матовість фарб, користуються сумішшю акварельних фарб з відповідними гуашевими або фарби розводять на мильному розчині.

Що означає в акварельному живописі прийом «писати по мокрому

Живопис аквареллю на сирому папері називають «англійською аквареллю». Цей прийом дає акварелі глибину і створює відчуття сонячного світла та повітряної перспективи. Метод роботи на вологому аркуші паперу французькі аквареліст називають: «travailler dans l`eau»(працювати у воді). Для збереження стабільної вологості листа, щоб мати триваліший за часом можливість працювати зі складною мальовничою формою, легко сплавляючи і змішуючи фарби на мокрому аркуші, художники вдавалися до численних хитрощів. При роботі аквареллю по-сирому під вологий аркуш паперу підкладали змочені у воді сукно або фланель, які тривалий час живили папір вологою в міру її підсихання із зовнішнього боку.

Які бувають види акварельних фарб

Існує три види акварельних фарб: тверда акварель в плитках, напівтверда акварель в кюветах і тубах, рідка акварель. За старих часів виготовлялися тільки тверді плиткові фарби. В даний час їх використовують для виконання креслярських робіт, плакатів, проектів. Хоча вищі сорти цих фарб придатні і для живопису. Дешевші призначені для дітей і шкіл. Сполучною в таких твердих акварельних фарбах є дешевий клей: тваринний клей, картопляна патока, використовують також і гуміарабік, мед, трагантом.

Що означав прийом «a la prima» в акварельному живописі

Метод а-ля прима — живопис по сирому, написана в один сеанс. Ця техніка означає писати відразу, без подальших капітальних змін. За цим методом кожна деталь починається і закінчується в один прийом, потім художник, маючи на увазі загальне, переходить до наступної деталі і так далі. Всі кольори беруться відразу в одну силу. Такий метод особливо доречний при виконанні пейзажних етюдів, коли мінливі стани погоди зобов’язують до швидкої техніці виконання. Метод а-ля прима, по скільки він не припускає багатократних пропісок, дозволяє зберегти, за наявності досвіду, максимальну свіжість і соковитість барвистих звучань, велику безпосередність і гостроту виразу. У швидкому по виконанню начерку з натури, в ескізах це метод незамінний.

На якому матеріалі традиційно виконується акварельний живопис

Кращою для акварелі вважається щільний папір із зернистою поверхнею. Деяка зернистість поверхні паперу вельми сприятлива для акварельного живопису: вона сприяє глибині звучання на ній кольору. Аквареллю зазвичай пишуть на білому папері, який виконує роль білил, коли виникає необхідність у деяких місцях зберегти білизну паперу, наприклад для передачі світлових плям і відблисків.

Чого слід уникати в акварельному живопису при використанні прийому «лессірування

Лесировка — класичний прийом живописної техніки, на якому побудовано колористичне багатство багатьох шедеврів живопису. Багатошарове нанесення прозорих фарб пом’якшує різкі контури. Тому допущена зайва різкість опрацювання деталей в тіні не повинна бентежити. Подальша лесировкою завжди пом’якшить обрис деталей і поглибить загальну тінь. При прийомі ліссерування слід уникати великої густоти красок, якими робляться ліссеровки. Наносити ліссеровки в хаотичному зіставленні, тобто треба наносити від теплих – інтенсивних кольорів, до холодних – мало інтенсивних. З цього слідує, що при нанесенні різних кольорів на одне й те ж місце, прводить до бруду, а це не є доцільним в живописі.

Чого не слід допускати в акварельному живописі

В акварельному живописі не слід допускати появи бруду, це може бути спричинене великою кількістю накладання лісеровок різного відтінку кольору на одне й те місце на бумазі. Тоді живопис виглядає не прозоро, та не яскраво, втрачає свій привабливий вигляд.

Що означає прийом в живописі «писати сухим пензлем

Мальовничий прийом посухому часто застосовується на пленері, коли немає можливості довго утримувати вологу на аркуші. Ймовірно, так під спекотним сонцем Італії сформувалася живописна манера, звана тепер «італійською аквареллю». У класичному розумінні, робота в цій манері ведеться аквареллю по сухому паперу: пензлем наноситься контурний малюнок і потім ним ж розробляються тіні. З такого способу роботи сформувалися мозаїчна манера письма, переважно корпусними, тобто непрозорими, покривістими акварельними фарбами, і манера письма прозорими лесировочними фарбами, яку прийнято називати технікою багатошарового живопису. Італійська манера письма стала основною традицією в акварельного техніці для російської академічної школи XIX-XX століть.

У суміші з якими фарбами можна використовувати акварель

Акварель можна використовувати зі всіма фарбами які мають подібний склад.

Які пензлі використовують в акварельному живописі

Пензлі різних розмірів і форм, переважно з білячого волосся. Гідність пензлей в їх м’якості, пластичності, хорошій формі набору, завдяки якому пензель здатний нести багато води і який робить пензель, навіть великого розміру, придатним для роботи з тонкими елементами зображення. Бажано мати одн плоский, тонкий, малого розміру щетиний пензель з жорстким, але стертим волоссям, він стане в нагоді для роботи з контурами і деталями. Також можуть бути і синтетичні пензлі, які вбирають мало води.

Що втрачає акварельний живопис при змішуванні акварельних фарб з іншими матеріалами, які розводяться водою

Живопис втрачає прозорість. Втрачає вид класичного живопису акварельними фарбами.

Як використовують фарби в прийомі «a la prima» для досягнення повної відповідності з поставленим колористичним завданням та натурою

Всі кольори беруться відразу в одну силу. Такий метод особливо доречний при виконанні пейзажних етюдів, коли мінливі стани погоди зобов’язують до швидкої техніці виконання. Метод а-ля прима, по скільки він не припускає багатократних пропісок, дозволяє зберегти, за наявності досвіду, максимальну свіжість і соковитість барвистих звучань, велику безпосередність і гостроту виразу.

Коли виникли і як використовувались акварельні фарби

Акварель — тип фарб, розчинних у воді, а також техніка живопису такими фарбами. Спосіб малювання акварельними фарбами виник у Китаї близько 3 століття. У Англії спосіб став використовуватися з 18 століття Полем Сендбі, розвивався у в роботах Томаса Гіртіна і Дж. Тернера. Аквареллю писали Рауль Дафі, Поль Сезан, Джон Марен. Техніка акварельного живопису вимагає великої майстерності, оскільки прозорість фарб не дозволяє переписування зображення.

Що означає прийом «лессірування» в акварельному живописі

Прийом лессіровок заснований на використанні прозорості фарби, її властивості змінювати колір при нанесенні одного прозорого шару фарби на інший прозорий шар. Щоб нижній шар не розмивався, перед наступним перекриттям йому дають добре просохнути. На відміну від механічного змішування зміна кольору шляхом накладення одного прозорого шару на інший засноване на законі оптичного складання кольорів. Барвистий шар при всій його багатошаровості повинен залишатися достатньо тонким і прозорим, щоб пропускати через себе відображене світло. 


Коли акварельний живопис став самостійним видом мистецтва

Живопис аквареллю в сучасному її уявленні виникла порівняно недавно: в кінці XVIII — початку XIX століття. До цього часу були вироблені певні методи і технічні прийоми, що забезпечили її розквіт і широке визнання.

Як відтворити об’єм об’єкту в акварельному живописі

При прийомі писання аквареллю ліссіровками, об’єм набірається поступово, прокладанням напівпрозорих мазків від інтенсивних до мало інтенсивних кольрів. При прийомі а-ля пріма об’єм набираеться за один прийом, тому тут дуже важливо точно співпасти в колір і в тон малюнка. Необхідна велика майстерність майстра правильно накласти фарбу в правильному місці.

Які прийоми використовуються в техніці акварельного живопису

В техніці акварельного живопису використовуються такі прийоми: 1) по сухому, 2) по мокрому, 3) прийом лессірування, 4) прийом а-ля пріма.

Як підготувати акварельне зображення для виконання роботи в технці монотипії

Монотипія (від моно і грец. Τυπος — відбиток) — вид друкованої графіки. Це унікальна нетіражная техніка, що поєднує в собі якості естампу і живопису. Слід зазначити, що вся робота проводиться на дошці (метал або пластик), після друку ніяких доробок і домальовувань не робиться. Техніка монотипії полягає в нанесенні фарб від руки на ідеально гладку поверхню друкарської форми з наступним друкуванням на верстаті; отриманий на папері відбиток завжди буває єдиним та унікальним. Можна отримати кілька відбитків. Один буде позитивний, а інший — як негатив. Найпростіший спосіб монотипії, коли використовують будь-яку поверхню, не вбираючу фарбу, це може бути пластик, скло, метал. Заздалегідь готують ескіз у натуральну величину, причому зображення повинно бути дзеркальним.

Що означає термін «гризайль» в акварельному живописі

Грізайль (фр. Grisaille від gris — сірий) — вид однотонного (монохромного) живопису, що виконується в різних відтінках одного кольору, найчастіше сепії. Техніка Грізайль широко використовувалася у станковому живопису в середні століття. Прикладом може служити Вівтар Геллера, створений Маттіасом Грюневальд і Альбрехтом Дюрером на замовлення богатого купця франкфуртського Якоба Геллера. Пензлі Грюневальда належать зовнішні стулки, на яких зображення святих імітують скульптуру. Іншим відомим зразком грізайль є картина Рембрандта «Проповідь Іоанна Хреститель» (1634-1635) з колекції Державних музеїв Берліна. Для такого роду рельєфної техніки живопису часто використовувалася грізайль. Техніка грізайль використана Пабло Пікассо в картині «Герніка».

З якою метою використовується прийом «лессірування

Техніка лессіровок більш підходяща в тривалих по виконанню роботах: з нерухомої натури, наприклад в натюрморті, а також в роботі за уявою, при створенні закінчених композицій, книжкових ілюстрацій, доречна в прикладній графіці при вирішенні орнаментальних задач.

Який прийом слід використати для збільшення насиченості кольору в роботі, виконаній в техніці акварелі

Для збільшення насиченості кольру треба використовувати прийом лісирування, накладанням одного й того ж кольору, але в різних пропорціях по насиченості фарби, на задану вже основу того самого кольру.

Що слід зробити для зменшення насиченості будь-якого кольору, використовуючи в акварельному живописі прийом "лессірування"

В прийомі лессірування, для зменшення насиченості кольору, слід невеликою кількістю води на пензлі, або зовсім малою концентрацією фарби пройтись лессіровочно по тому місці, де треба зробити менш насичені кольори.

Суміш якої кількості фарб рекомендується використовувати в акварельному живописі

Суміш двух- трьох фарб допустимо змішувати в акварельному живописі. Більше — вже зьявляється бруд.

Що означає термін «живопис»

Живопис — вид образотворчого мистецтва, пов’язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

Що означає слово «акварель»

Акварель — (французьке aquarelle, від латинського aqua — вода), фарби (зазвичай на рослинному клеї), розчинних у воді, а також живопис цими фарбами. Відрізняється свіжістю та прозорістю фарб, крізь які просвічують тон і фактура основи.

Що означає термін «адаптація ока» (людини)

Адаптація ока — пристосування ока до мінливих умов освітлення. Найбільш повно вивчено зміни чутливості ока людини при переході від яскравого світла в повну темряву. Якщо очі, що знаходилися раніше на яскравому світлі, помістити в темряву, то їх чутливість зростає спочатку швидко, а потім більш повільно.

Врубель і акварел

Особливу сторінку займають акварелі Михайла Олександровича Врубеля (1856-1910). Після закінчення Петербурзького університету, він почав займатися у професора П. П. Чистякова вечорами, а у 1880 р. сам став студентом Академії мистецтв. Врубель наполегливо вивчав техніку акварелі і робив з її використанням ескізи, біблійні сцени, натюрморти, портрети. Казав, що акварель як техніку і в самій академії розуміють лише три майстри.

М. Врубель, Квіти в синій вазі, 1886 рік. Врубель використовував різні прийоми: то наносив фарби з чіткими межами, залишаючи білі смуги незаписаного паперу, то малював по вологому тлі, додавав до акварелі охру, срібний і бронзовий порошки. Частку зображень міг вкрити пульверизатором, особливо в зображеннях морської тематики. Робив спроби змішування в різних техніках (малюнок плюс акварель, «портрет Олександри Станкевич», 1906). Серед його акварелей є справжні витвори мистецтва («Автопортрет», 1882, «Гамлет і Офелія», 1883, «Квіти в синій вазі», 1887). Більш того, Врубель зробив ескіз театральної завіси «Ніч у Італії» саме в техніці акварелі (1891р.) та замальовку «Венеція, місток Зітхань», що біля Палацу дожів. Він довго не полишав акварелі і в роки праці в Києві. В техніці акварелі виконані його ескізи до стінописів у Володимирському соборі — «Янгол зі свічкою», два варіанти «Воскресіння Господнього», чотири варіанти «Надгробного плачу». Тільки слабкий зв'язок з тодішніми канонічними схемами і інтриги Прахова завадили перевести ескізи у фрески. Натюрморти Врубеля київського періоду з зображенням квітів взагалі стали шедеврами майстра і прикладами віртуозного використання акварелей, це: «Квіт шипшини», «Біла азалія», «Квіти в синій вазі». Коли дві молоді пані в Києві запросили його давати їм уроки малюнку, він і сам знову почав багато малювати з натури. Аби ускладнити собі завдання, він і використовував акварель, намагаючись максимально виявити її колористичні властивості. Віртуозу Врубелю це якраз і вдалося. Одним з останніх прикладів використання акварелі Врубелем є замальовка «Одна троянда в стакані», датована 1904 роком. Художнику до сліпоти і смерті залишилось 5 років. Твори виконані аквареллю[ред. • ред. код]

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C

Джерела та література

http://vk.com/event58230431

Зовнішні посилання