Відмінності між версіями «Оженитися»
(Створена сторінка: '''Ожени́тися, -ню́ся, -нишся, '''''гл. ''— '''з ким'''. Жениться. ''Як з дороги повернуся, то з тобо...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ожени́тися, -ню́ся, -нишся, '''''гл. ''— '''з ким'''. Жениться. ''Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. ''Чуб. V. 4. ''Я, каже, з тобою оженюсь. ''Г. Барв. 58. ''Оженився з тією дівкою. ''Грин. І. 183. | '''Ожени́тися, -ню́ся, -нишся, '''''гл. ''— '''з ким'''. Жениться. ''Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. ''Чуб. V. 4. ''Я, каже, з тобою оженюсь. ''Г. Барв. 58. ''Оженився з тією дівкою. ''Грин. І. 183. | ||
[[Категорія:Ож]] | [[Категорія:Ож]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://%20http://slovopedia.org.ua/35/53394/49266.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | іменник середнього роду | ||
| + | обряд одруження | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/ozhenytysja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ОЖЕНИТИСЯ, оженюся, оженишся, док., на кому, рідко з ким і без додатка. Узяти шлюб (про чоловіка); одружитися. Кинув [Сергій] університет, оженився з простенькою міщанською дівчиною (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142); Перед самою війною оженився Бабенко на якійсь сільській вчительці (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 172). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оженіня по українські.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Весільні обручки.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наречений та Наречена.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наречена та дружки.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|YYTZEEuUTsE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|rM2e2EfBEO8}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/68-vesillia-stsenarii-vesillia Сучасні весільні звичаї.] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/77-vesilni-prykmety Весільні прикмети] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/pisni/kolomyiky/192-vesilni-kolomyiky Весільні коломийки] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/76-vesilni-pryvitannia Весільні привітання] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/ УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА.ілюстрований етнографічний довідник] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | ===Цикли українського весілля=== | ||
| + | |||
| + | Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.=== | ||
| + | |||
| + | Так, в основному називають процес викупу нареченої. | ||
| + | Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь. | ||
| + | |||
| + | Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 21:18, 1 грудня 2013
Ожени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Я, каже, з тобою оженюсь. Г. Барв. 58. Оженився з тією дівкою. Грин. І. 183.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
іменник середнього роду обряд одруження
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЖЕНИТИСЯ, оженюся, оженишся, док., на кому, рідко з ким і без додатка. Узяти шлюб (про чоловіка); одружитися. Кинув [Сергій] університет, оженився з простенькою міщанською дівчиною (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142); Перед самою війною оженився Бабенко на якійсь сільській вчительці (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 172).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА.ілюстрований етнографічний довідник
Цікаві факти
Цикли українського весілля
Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин.
“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.
Так, в основному називають процес викупу нареченої. Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь.
Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває.
