Відмінності між версіями «Вертеп»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ветреп2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 20:57, 1 грудня 2013
Вертеп, -пу, м. 1) Пещера. Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Сучасні словники
Вертеп. Академічний тлумачний словник
ВЕРТЕП, у, чол.
- заст. Печера. В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 307).
- тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131).
- Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).