Відмінності між версіями «Мірошник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Yaryna (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Yaryna (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Terraoko-2013-0830-7841-11.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Terraoko-2013-0830-7841-11.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Література== | ==Література== | ||
'''Мірошник''' | '''Мірошник''' | ||
Мірошник мав хороший млин. | Мірошник мав хороший млин. | ||
В хазяйстві не абищо він: | В хазяйстві не абищо він: | ||
| − | Про се гаразд усякий знає, | + | Про се гаразд усякий знає, |
Хто хлібець має. | Хто хлібець має. | ||
Млин у Мірошника був водяний. | Млин у Мірошника був водяний. | ||
| Рядок 73: | Рядок 69: | ||
Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. \ | Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. \ | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|V6EFcnF1yS4o4}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://terraoko.com/?p=23125] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/miroshnyk] | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
Версія за 14:34, 1 грудня 2013
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Сучасні словники
Мірошник - той, хто працює у млині, - млинар, мельник. Слово виходить із ужитку;
- За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54);
- З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170).
Ілюстрації
|
|
|
Література
Мірошник
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. Хто йде, мерщій у млин загляне: — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! Он скоро вже й води не стане; Піди лиш, брате, подивись! — А він їх слуха щось не дуже: — Нехай лиш! Річка — не калюжа; Води ще стане на ввесь вік! — З Хоми сміються добрі люде: — Тоді побачимо, як буде,— Дурний ти, Хомо, чоловік! — І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води. Уздрів Мірошник сих паньматок: — Бач, капосні!. — кричить,— куди! У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! — І зо зла палицю хапає… Шпурнув — та й всіх курей побив. А млин стоїть, хоч прірву й загатив; І що робити -— не втямає… Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма. На світі є такі пани: Без діла сотні всюди сують, А за недогарок вони Людей і лають, і мордують. (Вони се так, бач, хазяйнують!)… Та й диво, що у них Хазяйство піде все на сміх!
Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. \
