Відмінності між версіями «Мірошник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Yaryna (обговорення • внесок) |
Yaryna (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | це те саме, що й млинар, мельник. мабуть, це слово виходе з ужитку; той, хто працює в млині. За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); | |
| − | + | * У порівняннях. З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
http://terraoko.com/?p=23125 | http://terraoko.com/?p=23125 | ||
| − | == | + | ==Література== |
'''Мірошник''' | '''Мірошник''' | ||
Мірошник мав хороший млин. | Мірошник мав хороший млин. | ||
Версія за 14:11, 1 грудня 2013
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Зміст
Сучасні словники
це те саме, що й млинар, мельник. мабуть, це слово виходе з ужитку; той, хто працює в млині. За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54);
- У порівняннях. З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Література
Мірошник
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. Хто йде, мерщій у млин загляне: — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! Он скоро вже й води не стане; Піди лиш, брате, подивись! — А він їх слуха щось не дуже: — Нехай лиш! Річка — не калюжа; Води ще стане на ввесь вік! — З Хоми сміються добрі люде: — Тоді побачимо, як буде,— Дурний ти, Хомо, чоловік! — І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води. Уздрів Мірошник сих паньматок: — Бач, капосні!. — кричить,— куди! У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! — І зо зла палицю хапає… Шпурнув — та й всіх курей побив. А млин стоїть, хоч прірву й загатив; І що робити -— не втямає… Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма. На світі є такі пани: Без діла сотні всюди сують, А за недогарок вони Людей і лають, і мордують. (Вони се так, бач, хазяйнують!)… Та й диво, що у них Хазяйство піде все на сміх!
Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. \
