Відмінності між версіями «Мірошник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Yaryna (обговорення • внесок) |
Yaryna (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | \ | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | < | + | <centеr>Мірошник</centеr> |
Мірошник мав хороший млин. | Мірошник мав хороший млин. | ||
В хазяйстві не абищо він: | В хазяйстві не абищо він: | ||
| Рядок 89: | Рядок 65: | ||
А за недогарок вони | А за недогарок вони | ||
Людей і лають, і мордують. | Людей і лають, і мордують. | ||
| − | (Вони се так, бач, хазяйнують!)… | + | (Вони се так, бач, хазяйнують!)… |
Та й диво, що у них | Та й диво, що у них | ||
Хазяйство піде все на сміх! | Хазяйство піде все на сміх! | ||
| − | |||
| + | Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 13:47, 1 грудня 2013
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
\
<centеr>Мірошник</centеr>
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. Хто йде, мерщій у млин загляне: — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! Он скоро вже й води не стане; Піди лиш, брате, подивись! — А він їх слуха щось не дуже: — Нехай лиш! Річка — не калюжа; Води ще стане на ввесь вік! — З Хоми сміються добрі люде: — Тоді побачимо, як буде,— Дурний ти, Хомо, чоловік! — І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води. Уздрів Мірошник сих паньматок: — Бач, капосні!. — кричить,— куди! У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! — І зо зла палицю хапає… Шпурнув — та й всіх курей побив. А млин стоїть, хоч прірву й загатив; І що робити -— не втямає… Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма. На світі є такі пани: Без діла сотні всюди сують, А за недогарок вони Людей і лають, і мордують. (Вони се так, бач, хазяйнують!)… Та й диво, що у них Хазяйство піде все на сміх!
Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с.
