Відмінності між версіями «Ідеал»
Каріна (обговорення • внесок) |
Каріна (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ідеал, -лу, '''''м. ''Идеалъ. ''Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. ''К. Дз. 162. | '''Ідеал, -лу, '''''м. ''Идеалъ. ''Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. ''К. Дз. 162. | ||
| + | |||
| + | ІДЕАЛ, у, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю тощо. Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя (Леся Українка, I, 1951, 271); Рівність, братерство і воля усім — Наші були ідеали (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 117); Наш суспільний ідеал — комунізм (Комуніст України, 9, 1965, 78). | ||
| + | |||
| + | 2. кого, чого. Взірець досконалості. Потроху воно перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри.., про яку, бувало, чоловік каже, що вона ідеал жінки (Леся Українка, III, 1952, 592); Для Петра старший лейтенант Корольов був ідеалом офіцера (Багмуі, Щасл. день.., 1951, 66); | ||
| + | // чий. Про того, хто є для когось втіленням найкращих якостей тощо. Серце в неї тьохнуло: вона пізнала Септара —.. завзятого провідника, образ якого бідна дівчина довго носить у серці, хоч не сміє й очей звести на свій ідеал (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 10. | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ід,Їд]] | [[Категорія:Ід,Їд]] | ||
Версія за 11:08, 1 грудня 2013
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
ІДЕАЛ, у, чол.
1. Найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю тощо. Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя (Леся Українка, I, 1951, 271); Рівність, братерство і воля усім — Наші були ідеали (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 117); Наш суспільний ідеал — комунізм (Комуніст України, 9, 1965, 78).
2. кого, чого. Взірець досконалості. Потроху воно перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри.., про яку, бувало, чоловік каже, що вона ідеал жінки (Леся Українка, III, 1952, 592); Для Петра старший лейтенант Корольов був ідеалом офіцера (Багмуі, Щасл. день.., 1951, 66); // чий. Про того, хто є для когось втіленням найкращих якостей тощо. Серце в неї тьохнуло: вона пізнала Септара —.. завзятого провідника, образ якого бідна дівчина довго носить у серці, хоч не сміє й очей звести на свій ідеал (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 10.
