Відмінності між версіями «Гавра»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Слова, що додав) |
(→Словник Грінченка і сучасність) |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*[http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.] | *[http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія: Га]] | [[Категорія: Га]] |
Поточна версія на 01:33, 1 грудня 2013
Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.
Сучасні словники
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); * Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).
2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).