Відмінності між версіями «Гавра»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* [http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.] | * [http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.] | ||
− | + | =Словник Грінченка і сучасність= | |
+ | ==Слова, що додав == | ||
− | + | [[Категорія: Га]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія: | + |
Версія за 18:51, 30 листопада 2013
Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.
Зміст
Сучасні словники
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); * Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).
2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).