Відмінності між версіями «Яблуко»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/jabluko Академічний тлумачний словник] | |
| + | # Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Олесь Гончар, III, 1959, 73); * У порівняннях. Від ситої їжі стала вона кругла, як яблуко (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий (Максим Рильський, I, 1960, 258). | ||
| + | # Недалеко відкотиться яблуко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися; Яблуко розбрату див. розбрат 1; Яблуку ніде впасти — надзвичайно тісно від великого скупчення людей. Під високим тином, коло сільради, ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 156); На пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 59). | ||
| + | |||
| + | # Предмет або плід, що має кулясту форму. Затамувало віддих усе віче, стежило за князем, а той витримував урочистість миті, поклав руку на яблуко меча (Павло Загребельний, Диво, 1968, 431). | ||
| + | *Адамове яблуко див. адамів; Очне яблуко див. очний. | ||
| + | *У яблуках — з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней). Сірий у яблуках колгоспний рисак розмашисто ударив копитом (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 492); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 344). | ||
| + | |||
| + | # Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Земляне яблуко: а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля. Майже сто років російські селяни називали картоплю «земляним яблуком» (Наука і життя, 8, 1969, 25); в) (діал.) цикламен. Поруч з повсюдною назвою рослини — «цикламен» (від грецького слова, що означає «коло»), побутують і такі: «земляні яблука», «свиняча картопля», «земляні каштани» (Знання та праця, 1, 1974, 29); Райські яблука див. райський. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 17: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/jabluko Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | [http://dic.academic.ru/searchall.php?stype=undefined&SWord=яблуко Академик] | ||
| + | |||
| + | [http://ru.wiktionary.org/wiki/яблуко Викисловарь] | ||
| + | |||
| + | [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=395199 Орфографічний словник української мови] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Версія за 15:19, 30 листопада 2013
Я́блуко, -ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. II. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. Я́блучко. Було личко, як яблучко, стало як ожина. Мет. 253.
Зміст
Сучасні словники
- Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Олесь Гончар, III, 1959, 73); * У порівняннях. Від ситої їжі стала вона кругла, як яблуко (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий (Максим Рильський, I, 1960, 258).
- Недалеко відкотиться яблуко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися; Яблуко розбрату див. розбрат 1; Яблуку ніде впасти — надзвичайно тісно від великого скупчення людей. Під високим тином, коло сільради, ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 156); На пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 59).
- Предмет або плід, що має кулясту форму. Затамувало віддих усе віче, стежило за князем, а той витримував урочистість миті, поклав руку на яблуко меча (Павло Загребельний, Диво, 1968, 431).
- Адамове яблуко див. адамів; Очне яблуко див. очний.
- У яблуках — з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней). Сірий у яблуках колгоспний рисак розмашисто ударив копитом (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 492); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 344).
- Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Земляне яблуко: а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля. Майже сто років російські селяни називали картоплю «земляним яблуком» (Наука і життя, 8, 1969, 25); в) (діал.) цикламен. Поруч з повсюдною назвою рослини — «цикламен» (від грецького слова, що означає «коло»), побутують і такі: «земляні яблука», «свиняча картопля», «земляні каштани» (Знання та праця, 1, 1974, 29); Райські яблука див. райський.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Орфографічний словник української мови
