Відмінності між версіями «Устрахнутися»
Susy (обговорення • внесок) (→Джерела та література) |
Susy (обговорення • внесок) (→Тлумачення) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Тлумачення== | ==Тлумачення== | ||
| − | 1. | + | 1.Відчути переляк. |
| − | + | ||
| − | Відчути переляк. | + | |
Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ. | Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ. | ||
| Рядок 11: | Рядок 9: | ||
{Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна. | {Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна. | ||
| − | 2. | + | 2.Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л. |
| − | + | ||
| − | Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л. | + | |
Злякатися труднощів. | Злякатися труднощів. | ||
Версія за 14:16, 30 листопада 2013
Устрахнутися, -нуся, -нешся, дієсл. Відчути переляк, тривогу, почати побоюватися чогось. (тлумачний словник Т.Ф. Ефремова ).
Зміст
Тлумачення
1.Відчути переляк.
Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ.
{Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна.
2.Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л.
Злякатися труднощів.
Кадри з фільмів, що характеризують слово устрахнутися
|
|
|
|
Синоніми
злякатися, здригнутися, затремтіти (від страху), похолонути, помертветь, налякатися, перелякатися; натерпітися (або набратися) страху, заробеть, струсить (розм.); вструхнуть, струхнуть, смалодушнічает, сховатися (або піти) в кущі, перетрусити (розм . неодобр.);
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=LVAiy04yttg
http://www.youtube.com/watch?v=cEsO4GgeEQg
http://www.youtube.com/watch?v=ffaW9tatzjE
Джерела та література
Малий академічний словник російської мови
Великий тлумачний словник російської мови. Гол. ред. С.А. Кузнецов
Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково-словотвірний
Тлумачний словник Ожегова
Приклади з літератури
«А поляки, стравивши своїх двох язиков і устрахнувшися, Цофнулися назад і, переправивши Жолтую Воду, там же над нею ошанцовалися, за подвечорок і ніч вздовж і вшир на чверть милі значниї й глибокиї вколо себе учинивши оКопи…» ( О. Соколовський, Богун, історичний роман з часів Хмельниччини.)»
