Відмінності між версіями «Устрахнутися»
(Створена сторінка: '''Устрахнутися, -нуся, -нешся, '''''гл. ''Испугаться. Категорія:Ус) |
Susy (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Устрахнутися, -нуся, -нешся, ''''' | + | '''Устрахнутися, -нуся, -нешся, '''''дієсл. ''Відчути переляк, тривогу, почати побоюватися чогось. (тлумачний словник Т.Ф. Ефремова ). |
| + | |||
| + | ==Тлумачення== | ||
| + | |||
| + | 1. | ||
| + | |||
| + | Відчути переляк. | ||
| + | |||
| + | Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ. | ||
| + | |||
| + | {Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна. | ||
| + | |||
| + | 2. | ||
| + | |||
| + | Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л. | ||
| + | |||
| + | Злякатися труднощів. | ||
| + | |||
| + | ==Кадри з фільмів, що характеризують слово устрахнутися== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Один дома.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ak sm 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сияние.JPG |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Супернатурал.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | |||
| + | злякатися, здригнутися, затремтіти (від страху), похолонути, помертветь, налякатися, перелякатися; натерпітися (або набратися) страху, заробеть, струсить (розм.); вструхнуть, струхнуть, смалодушнічает, сховатися (або піти) в кущі, перетрусити (розм . неодобр.); | ||
| + | == Медіа == | ||
| + | |||
| + | http://www.youtube.com/watch?v=LVAiy04yttg | ||
| + | http://www.youtube.com/watch?v=cEsO4GgeEQg | ||
| + | http://www.youtube.com/watch?v=ffaW9tatzjE | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Малий академічний словник російської мови | ||
| + | Великий тлумачний словник російської мови. Гол. ред. С.А. Кузнецов | ||
| + | Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково-словотвірний | ||
| + | Тлумачний словник Ожегова | ||
| + | |||
| + | ==Приклади з літератури== | ||
| + | «А поляки, стравивши своїх двох язиков і устрахнувшися, Цофнулися назад і, переправивши Жолтую Воду, там же над нею ошанцовалися, за подвечорок і ніч вздовж і вшир на чверть милі значниї й глибокиї вколо себе учинивши оКопи…» ( О. Соколовський, Богун, історичний роман з часів Хмельниччини.) | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/76466 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Ус]] | [[Категорія:Ус]] | ||
Версія за 14:13, 30 листопада 2013
Устрахнутися, -нуся, -нешся, дієсл. Відчути переляк, тривогу, почати побоюватися чогось. (тлумачний словник Т.Ф. Ефремова ).
Зміст
Тлумачення
1.
Відчути переляк.
Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ.
{Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна.
2.
Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л.
Злякатися труднощів.
Кадри з фільмів, що характеризують слово устрахнутися
|
|
|
|
Синоніми
злякатися, здригнутися, затремтіти (від страху), похолонути, помертветь, налякатися, перелякатися; натерпітися (або набратися) страху, заробеть, струсить (розм.); вструхнуть, струхнуть, смалодушнічает, сховатися (або піти) в кущі, перетрусити (розм . неодобр.);
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=LVAiy04yttg http://www.youtube.com/watch?v=cEsO4GgeEQg http://www.youtube.com/watch?v=ffaW9tatzjE
Джерела та література
Малий академічний словник російської мови Великий тлумачний словник російської мови. Гол. ред. С.А. Кузнецов Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково-словотвірний Тлумачний словник Ожегова
Приклади з літератури
«А поляки, стравивши своїх двох язиков і устрахнувшися, Цофнулися назад і, переправивши Жолтую Воду, там же над нею ошанцовалися, за подвечорок і ніч вздовж і вшир на чверть милі значниї й глибокиї вколо себе учинивши оКопи…» ( О. Соколовський, Богун, історичний роман з часів Хмельниччини.)
