Відмінності між версіями «Таврія»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53410/21611.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | |
| + | |||
| + | ТАВРІЯ | ||
| + | історична назва Кримського півост.; походить від назви племені таврів; у XIX - на поч. ХХ Т. називали тільки Таврійську губернію, створену 1802 (центр м. Сімферополь). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Таврія.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Таврія1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Таврія2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Таврія.png|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|G-dhLv220lI}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D1%8F Таврія] | ||
| + | |||
| + | [http://uagerb.com/tavriya/gerbi-mist-tavriyi Герби міст Таврії] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/UZTNU_law/2010_1/49_ivanova.pdf ВИНИКНЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У ТАВРІЙСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | На півдні Криму жили племена таврів. Вони займалися у долинах землеробством, в горах – скотарством, а на узбережжі – рибальством. Таври дали назву своєму рідному краю – Таврида (Таврія), що дійшла і до наших днів. | ||
| + | |||
| + | Протягом XIX століття Таврійська губернія поділялася на вісім повітів: Сімферопольський, Бердянський, Дніпровський (із центром у місті Олешки), Євпаторійський, Мелітопольський, Перекопський, Феодосійський та Ялтинський. Портові міста-фортеці Керч та Севастополь мали тоді статус "градоначальств". Окрім того, в губернії налічувалося шість заштатних міст; у Сімферопольському повіті - Бахчисарай та Карасубазар (сучасний Білогірськ), у Бердянському - Ногайськ та Оріхів, у Феодосійському - Старий Крим, у Ялтинському - Балаклава. | ||
| − | + | Найпершим за часом виникнення у ряді гербів міст Таврійської губернії був герб Феодосії, затверджений 11 травня 1811 року. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 13:48, 30 листопада 2013
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Щовесни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ТАВРІЯ історична назва Кримського півост.; походить від назви племені таврів; у XIX - на поч. ХХ Т. називали тільки Таврійську губернію, створену 1802 (центр м. Сімферополь).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
ВИНИКНЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У ТАВРІЙСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
Цікаві факти
На півдні Криму жили племена таврів. Вони займалися у долинах землеробством, в горах – скотарством, а на узбережжі – рибальством. Таври дали назву своєму рідному краю – Таврида (Таврія), що дійшла і до наших днів.
Протягом XIX століття Таврійська губернія поділялася на вісім повітів: Сімферопольський, Бердянський, Дніпровський (із центром у місті Олешки), Євпаторійський, Мелітопольський, Перекопський, Феодосійський та Ялтинський. Портові міста-фортеці Керч та Севастополь мали тоді статус "градоначальств". Окрім того, в губернії налічувалося шість заштатних міст; у Сімферопольському повіті - Бахчисарай та Карасубазар (сучасний Білогірськ), у Бердянському - Ногайськ та Оріхів, у Феодосійському - Старий Крим, у Ялтинському - Балаклава.
Найпершим за часом виникнення у ряді гербів міст Таврійської губернії був герб Феодосії, затверджений 11 травня 1811 року.
