Відмінності між версіями «Гора»

Версія за 09:57, 30 листопада 2013

Гора, -ри, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Лиса гора. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота гора, золоті гори. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Брати гору. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров’я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Брати горою. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори, у горі, у гору. См. Догори, угорі, угору. Ум. Гірка, гіронька, гірочка. Грин. ІІІ. 44. Горонька. Горазд, -ду, м. = Гаразд, -ду.

Сучасні словники

Гора — це підвищена ділянка земної поверхні, що круто піднімається над навколишньою територією.

Словник синонімів Полюги

ГОРА (значне підвищення над рівнем моря) діал.: бескид, (покрита лісом, крім вершини) кичера, (кам'яниста зі стрімкими схилами) скеля, (невисока) узгір'я.

Українсько-російський словник

ГОРА брати, взяти гору (над ким, над чим) — перен. одерживать, одержать верх, торжествовать, восторжествовать (над кем, над чем); (пересиливать)

Словник синонімів Караванського

ГОРА (підвищення) узвишшя, сов. висота; (невисока) ГОРБ, ок. сопка; (шпичаста) пік, шпиль; (чого) купа, с. море, сила-силенна; Д. горище; (надвишок у мірці) наспа; мн. ГОРИ, гірський край; гірка, гіронька.

Літературне слововживання

ГОРА р. мн. гір. Назви, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова гора і виражені відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються з цим словом: на горі Арарат. Узгодження буває в назвах ж. р.: на горі Говерлі, з гори Магнітної (форма прикметника).

Класифікація гір

Гори можна класифікувати за різними крите­ріями:

• географічним положенням і віком, з урахуванням їх морфології;
• особливостями структури, з урахуванням геологічної будови.

У пер­шому випадку гори поділяються на Кордильєри, гірські системи, хребти, групи, ланцюги і поодинокі гори. Назва кордильєра походить від іспансько­го слова, що означає «ланцюг». До Кордильєр відносяться хребти, групи гір і гірські системи різного віку. Район Кордильєр на заході Північної Америки включає Берегові хребти, гори Каскадні, Сьєрра-Невада, Ске­лясті і безліч невеликих хребтів між Скелястими горами і Сьєрра-Нева­да в штатах Юта і Невада. До Кордильєр Центральної Азії відносяться, наприклад, Гімалаї, Куньлунь і Тянь-Шань. Гірські системи складають­ся з хребтів і груп гір, схожих за віком і походженням (наприклад, Аппа­лачі). Хребти складаються з гір, що тягнуться довгою вузькою смугою. У багатьох районах земної кулі зустрічаються поодинокі гори, зазвичай вулканічного походження. Друга класифікація гір складається з ураху­ванням ендогенних процесів рельєфотворення. Вулканічні гори форму­ються за рахунок накопичення маси магматичних порід під час вивер­ження вулканів. Гори можуть виникнути і внаслідок нерівномірного роз­витку ерозійно-денудаційних процесів в межах великої території, що за­знала тектонічного підняття. Гори можуть утворитися і в результаті текто­нічних рухів, наприклад, внаслідок куполоподібних піднесень ділянок земної поверхні, при інтенсивному складкоутворенні і піднятті відносно вузьких зон. Подібна ситуація характерна для багатьох великих гірських систем земної кулі, де орогенез продовжується і в наш час. Такі гори називаються складчастими, хоч протягом тривалого періоду розвитку після первинного складкоутворення вони зазнали впливу й інших про­цесів гороутворення.

Складчасті гори

Багато великих гірських систем спочатку були скла­дчастими, однак у ході подальшого розвитку їхня будова істотно усклад­нилася. Зони початкової складчастості обмежені геосинклінальними поясами — величезними прогинами, в яких нагромаджувалися осади, головним чином у мілководних океанічних утвореннях. Класичний при­клад складчастих гір — Аппалачі на сході Північної Америки. Багато складчастих гірських систем розсічені величезними насувами з розло­мами, по яких шари гірських порід потужністю в десятки і сотні метрів зміщувалися на багато кілометрів.

Брилові гори

Багато великих гірських хребтів утворилося внаслідок тектонічного підняття, що відбувалося вздовж розломів земної кори. Гори Сьєрра-Невада в Каліфорнії — це величезний горст протяжністю бл. 640 км і шириною від 80 до 120 км. Найбільш високо був піднятий схід­ний край цього горста, де висота гори Уїтні досягає 418 м над рівнем моря. Сучасний вигляд Аппалачів у значній мірі склався внаслідок декі­лькох процесів: первинні складчасті гори зазнали впливу ерозії і денуда­ції, а потім були підняті вздовж розломів. Ряд брилових гірських хребтів знаходиться у Великому басейні між Скелястими горами на сході і Сьєрра-Невада на заході. Між хребтами пролягають довгі вузькі долини, ча­стково заповнені осадами, знесеними з суміжних брилових гір.

Колоподібні гори

У багатьох районах ділянки суходолу, що зазнали тектонічного підняття, під впливом ерозійних процесів прийняли гірський вигляд. Там, де підняття відбувалося на порівняно невеликій площі і мало купольний характер, утворилися куполоподібні гори, яскравим прикладом яких є гори Блек-Хіллс у Південній Дакоті, які мають у попе­речнику бл. 160 км. Ця територія зазнала купольного підняття, а більша частина осадового покриття була видалена подальшою ерозією і денуда­цією. В результаті оголилося центральне ядро, складене з магматичних і метаморфічних порід. Воно оточене хребтами, що складаються з більш стійких осадочних порід.

Останцеві плато

Внаслідок дії ерозійно-денудаційних процесів на місці будь-якої піднесеної території формується гірський ландшафт. Його вигляд залежить від початкової висоти. При руйнуванні високо­го плато, як, наприклад, Колорадо (на південному заході США), сфор­мувався сильно розчленований гірський рельєф. Плато Колорадо шириною в сотні кілометрів було піднято на висоту бл. 3000 м. Ерозійно-енудаційні процеси ще не встигли цілком трансформувати його в гірський ландшафт, однак у межах деяких великих каньйонів, на­приклад Великого каньйону р. Колорадо, виникли гори висотою в декілька сотень метрів. Це ерозійні останці, які поки що не денудовані. З подальшим розвитком ерозійних процесів плато буде набувати все більш вираженого гірського вигляду. За відсутності повторного підняття будь-яка територія зрештою буде знівельована і перетвориться на рівнину.

Вулканічні гори

Вулканічні гори бувають різних типів. Вулканічні конуси, поширені майже у всіх районах земної кулі, утворюються за рахунок скупчень лави й уламків гірських порід, вивержених через жерла силами, що ді­ють глибоко в надрах Землі. Показові приклади вулканічних конусів — гори Майон на Філіппінах, Фудзіяма в Японії, Попокатепетль у Мекси­ці, Шаста в Каліфорнії. Попільні конуси мають схожу будову, але вони не такі високі і складені в основному з вулканічних шлаків. Такі конуси є поблизу Лассен-Піка в Каліфорнії і на північному сході Нью-Мексико. Щитові вулкани формуються під час повторних виливань лави. Зде­більшого вони не такі високі і мають не таку симетричну будову, як вул­канічні конуси. Багато щитових вулканів є на Гаванських і Алеутських о-вах. Ланцюги вулканів зустрічаються в довгих вузьких зонах. Імовір­но, найбільш відомий приклад — ланцюг вулканічних Гавайських о-вів протяжністю понад 1600 км. Всі ці острови утворювалися внаслідок ви­ливання лави і вивержень уламкового матеріалу з кратерів, що розташо­вувалися на дні океану. Якщо вести відлік від поверхні дна океану, де глибини складають бл. 5500 м, то деякі з вершин Гавайських о-вів увійдуть до числа найвищих гір світу.

Цікаві факти про гори

• В горах чудово відпочивати як влітку, так і взимку.
• З 2003 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 11 грудня Міжнародним днем ​​гір. Головна мета заходів, що проводяться в цей день – роз’яснення важливості сталого розвитку гір і гірських районів. Міжнародний день гір святкується щороку.
• Гімалаї - найвищі серед гірських хребтів на планеті. В горах Гімалаях знаходиться більшість найвищих гірських вершин світу, серед них аж 10 восьмитисячників, в тому числі і найвища гора на Землі – Еверест.

Ілюстрації

Медіа

• Відео
• Відео

Див. також

• Список гір
• Молоді гори
• Вікіпедія
• Вікіпедія - Гори України
• Гори світу

Джерела та література

• Мала гірнича енциклопедія
• База знань

Зовнішні посилання

• http://school.xvatit.com/index.php?title=Гірські_системи_України._Українські_Карпати_та_їх_пасма
• http://kampot.org.ua/tags/%E3%EE%F0%E8/