Відмінності між версіями «Искра»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
====Тлумачення слова у сучасних словниках==== | ====Тлумачення слова у сучасних словниках==== | ||
| − | ІСКРА, и, ж | + | ====Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== |
| + | [http://sum.in.ua/s/iskra ІСКРА, и, ж] | ||
1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275) | 1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275) | ||
| Рядок 12: | Рядок 13: | ||
♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177). | ♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Зображення:1726-1920x1440.jpg]] | |
| − | + | ||
| − | + | [[Зображення:91245955_27569822_1213982558_IMG_7650.jpg]] | |
| − | + | ||
| − | + | [[Зображення:Sparks1.gif]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 26: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | 1. [http://sum.in.ua/s/iskra Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ис]] | [[Категорія:Ис]] | ||
Версія за 00:48, 30 листопада 2013
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Ном. Палкий як искра. Мкр. Н. 12. Ум. И́скорка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275)
2. перен. Блискуча цятка; блискітка. Дніпро грає, лиснить іскрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами (Леся Українка, III, 1952, 186); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік і, блискаючи темними іскрами косих очиць, говорить із зворушливою таємничістю (Олесь Гончар, III, 1959, 201).
3. чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, здібності тощо. Ми друкували все те, в чому бачили іскру таланту (Іван Франко, XVI, 1955, 332); Не вважаючи на все, що було, у неї в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа, і останніми днями ця іскра розгоралася все більше й більше (Борис Грінченко. II, 1963, 285). ♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177).
Ілюстрації
