Відмінності між версіями «Цвіркати»
(Створена сторінка: '''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зу...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. '' | '''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. '' | ||
| + | |||
| + | ==Словарь української мови== | ||
| + | 1. Те саме, що цвірінькати — ''(Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають)'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''(Цвіркає у запічку цвіркун)'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''(В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель)'' (Яків Качура, I, 1958, 395). | ||
| + | 2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''(Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною)'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139). | ||
| + | 3. розм., рідко. Те саме, що цвікати. | ||
| + | Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''(Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали)'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81). | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''(Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка)'' (Тют., Вир, 1964, 312); | ||
| + | |||
| + | '''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''(То ти смієш мені цвікать в вічі?)'' (І. Нечуй-Левицький); ''(Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром)'' (М. Стельмах); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (В. Кучер); ''(Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті)'' (О. Кобилянська). | ||
| + | |||
| + | '''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''(Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...)'' (Нар. опов.). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}} | ||
| + | |||
| + | ==Додаткові дані== | ||
| + | [http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна] | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Рекомендовані джерела== | ||
| + | 1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | 2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ | ||
| + | 3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с. | ||
| + | |||
[[Категорія:Цв]] | [[Категорія:Цв]] | ||
Версія за 23:35, 29 листопада 2013
Зміст
Словник Грінченка
Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = Цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Словарь української мови
1. Те саме, що цвірінькати — (Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають) (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); (Цвіркає у запічку цвіркун) (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); (В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель) (Яків Качура, I, 1958, 395). 2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. (Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною) (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139). 3. розм., рідко. Те саме, що цвікати. Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). (Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали) (Яків Качура. II, 1958, 108); (Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле) (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).
Сучасні словники
Цвіркати - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. (Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка) (Тют., Вир, 1964, 312);
Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — (То ти смієш мені цвікать в вічі?) (І. Нечуй-Левицький); (Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром) (М. Стельмах); (Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле) (В. Кучер); (Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті) (О. Кобилянська).
Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — (Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...) (Нар. опов.).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Додаткові дані
Іноземні словники
Рекомендовані джерела
1. Академічний тлумачний словник (1970—1980) 2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ 3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.
