Відмінності між версіями «Гайка»
(→Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| − | + | ГАЙКА 1, и, жін. Металева деталь різних форм з отвором посередині, що має гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку і т. ін.). Підбіг [Чубинськин] до вікна й, не пам'ятаючи, що діє, почав одкручувать гайку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 173); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив за ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 58). | |
♦ Відпускати (відпустити) гайку — послаблювати вимоги. — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (Олесь Гончар, III, 1959, 389); Закручувати (закрутити, підкручувати, підкрутити і т. ін.) гайку — посилювати вимоги, підтягувати в роботі. — Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 249); — Підкрутить потрібно гайку! Указать на млявий ріст [у роботі]! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); Слабка гайка — про неспроможність або відсутність сили, вміння зробити, виконати що-небудь. — Обушок своє діло зробив... Та ще подекуди й робить... Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка... (Остап Вишня, I, 1956, 257). | ♦ Відпускати (відпустити) гайку — послаблювати вимоги. — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (Олесь Гончар, III, 1959, 389); Закручувати (закрутити, підкручувати, підкрутити і т. ін.) гайку — посилювати вимоги, підтягувати в роботі. — Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 249); — Підкрутить потрібно гайку! Указать на млявий ріст [у роботі]! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); Слабка гайка — про неспроможність або відсутність сили, вміння зробити, виконати що-небудь. — Обушок своє діло зробив... Та ще подекуди й робить... Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка... (Остап Вишня, I, 1956, 257). | ||
| − | + | ГАЙКА 2, и, жін., розм., рідко. Гаяння (гайнування) часу; затримка. Коли б не гайка трапилась у дорозі, може б і встиг на обід (Словник Грінченка); Прикажчик, здавалося б, не мав тепер на віщо скаржитись: ні за лантухами, ні за водою, ні за соломою не було гайки (Любов Яновська, 1, 1959, 104) | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 22:16, 29 листопада 2013
Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатериносл. у. Ум. Гаєчка.
Зміст
Сучасні словники
Гайка - це кріпильний виріб з різьбовим отвором і конструктивним елементом для передачі обертального моменту. Конструктивним елементом гайки для передачі обертального моменту може бути багатогранник, накатка на бічній поверхні, торцьові та радіальні отвори, шліци і т.п. Гайки застосовуються в болтових і шпилькових з'єднаннях, часто в поєднанні з шайбою. Крім звичайних шестигранних використовуються гайки з фланцем, квадратні, подовжені, з накаткою, шліцові і приварні.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАЙКА 1, и, жін. Металева деталь різних форм з отвором посередині, що має гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку і т. ін.). Підбіг [Чубинськин] до вікна й, не пам'ятаючи, що діє, почав одкручувать гайку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 173); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив за ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 58). ♦ Відпускати (відпустити) гайку — послаблювати вимоги. — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (Олесь Гончар, III, 1959, 389); Закручувати (закрутити, підкручувати, підкрутити і т. ін.) гайку — посилювати вимоги, підтягувати в роботі. — Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 249); — Підкрутить потрібно гайку! Указать на млявий ріст [у роботі]! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); Слабка гайка — про неспроможність або відсутність сили, вміння зробити, виконати що-небудь. — Обушок своє діло зробив... Та ще подекуди й робить... Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка... (Остап Вишня, I, 1956, 257). ГАЙКА 2, и, жін., розм., рідко. Гаяння (гайнування) часу; затримка. Коли б не гайка трапилась у дорозі, може б і встиг на обід (Словник Грінченка); Прикажчик, здавалося б, не мав тепер на віщо скаржитись: ні за лантухами, ні за водою, ні за соломою не було гайки (Любов Яновська, 1, 1959, 104)
Ілюстрації
|
|
|
|
