Відмінності між версіями «Браво»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225. | ||
| + | |||
| + | БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20). | ||
| + | |||
| + | Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:43, 29 листопада 2013
Браво, нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. Посл. Ум. Бравенько, бравесенько.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.
БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).
Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.
Ілюстрації
|
|
|
|
