Відмінності між версіями «Церква»

Версія за 17:02, 29 листопада 2013

Словник Грінченка

Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Шевч. 407. Ум. Церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. Ном. №4691. Чуб. V. 113. В церківку ввійшла. Г. Барв. 542. На горбочку притулилась убогенька церківця. Г. Барв. 136.

Церква — культова споруда у православних, католицьких та окремих протестантських християн, у якій відбуваються релігійні богослужіння.

Архітектура

Домініканський костел у Тернополі&nbsp (тепер церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ);— церква, виконана у стилі бароко

Архітектурні традиції побудови церков почали розвиватись ще близько 2 тисяч років тому. Більшість церков — не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. Традиції архітектурної побудови переважно залежать від релігійної конфесії.

Католицькі костели будуються переважно за готичними та неоготичними стилями.

Православні храми будють переважно за ренесансними традиціями або за національними та фольклорними традиціями.

Для протестантських кірх характерніший романський стиль.

Інтер'єр більшості церков багато оздоблений. У храмах зустрічаються ікони, іконостаси, фрески, вітражі, скульптури, органи тощо.

Культура та традиції

Найяскравіше церковні традиції збережені у католиків та православних. У цих релігійних конфесій тісно пов'язані парафії із самими церквами. У кожної церкви чи костелу на певне християнське свято припадає храмове свято, яке святкує кожна парафія.

Різновиди церков

Дерев'яна церква у Жовкві — зразок української національної сакральної архітектури

Костел — католицький храм. Православна церква — церкви православних християн. Кірха — церкви лютеран. Дім молитви — церкви Євангелистів та Адвентистів 7 дня.

Сучасні словники

ЦЕРКВА, и; род. в. мн. ков, жін.

1. Релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань і обрядовості. — Отак бути! — сказав староста. — Діда Уласа як слід поховаємо, що від його грошей зостанеться — на церкву дамо, щоб поминали його праведну душу (Панас Мирний, IV, 1955, 258); [Деві:] Ой, татко, татко! Скажи, за що вони його забили? [Річард:] За книжку.. Там писав він, що образів не треба поважати, що англіканська церква нечестива... (Леся Українка, III, 1952, 17); Католицька церква, римські папи протягом століть вели жорстоку, непримиренну боротьбу проти прогресивних устремлінь людства (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 35); Біблійна легенда про всесвітній потоп всіляко підтримувалась церквою і пануючими класами тому, що вона допомагала їм одурманювати трудящих (Наука і життя, 7, 1958, 48). Автокефальна церква див. автокефальний; Відлучати (відлучити) від церкви див. відлучати; Отці церкви див. отець; Служитель церкви див. служитель; Служник церкви див. служник.

2. Будівля, в якій відбувається християнське богослужіння. Хоч позволив пан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Тарас Шевченко, II, 1963, 47); Перебігаючи у хвилястих полях від висілка до висілка, сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева (Олесь Гончар, III, 1959, 434); Другого дня Катря витопила раненько й зібралася до церкви (Андрій Головко, II, 1957, 215). Соборна церква див. соборний. http://sum.in.ua/s/cerkva

Церква -и; род. в. мн. -ко́в, ж. 1) Релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань та обрядовості. Автокефальна церква. Відлучати від церкви. 2) Будівля, в якій відбувається християнське богослужіння. Соборна церква. http://uktdic.appspot.com/?q=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0