Відмінності між версіями «Аналой»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Словник іншомовних слів) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | == [http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=1305&action=show Словник іншомовних слів] == | + | === [http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=1305&action=show Словник іншомовних слів] === |
Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо. | Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо. | ||
Версія за 15:08, 29 листопада 2013
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник іншомовних слів
Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 72).
Словопедія
АНАЛОЙ аналой; ч. (гр.) - у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
Ілюстрації
|
|
|
|
