Відмінності між версіями «Тільце»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|tB8aqflIRkw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 14:46, 29 листопада 2013
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ТІЛЬЦЕ, тільця, сер.
1. Зменш.-пестл. до тіло 1—5. Ти зауважити можеш, як тільця, зазнавши удару, Ледве помітного окові, напрямок руху зміняють, Кидатись вліво і вправо, вперед і назад починають (Микола Зеров, Вибр., 1966, 161); Левко прокидається, розплющує очі і одразу ж холоне: біля нього нема Настечки. В тиші маленьке серце вистукує острах і розносить його по всьому тільці (Михайло Стельмах, II, 1962, 124); Мені стало невимовно шкода її, так як бувало шкода малих дітей в цирку, коли вони показують чужим людям свої тоненькі виламані тільця (Леся Українка, III, 1952, 600); Ніколи я не знав, як тяжко жить Без солов'я, що в пісні аж тремтить Тільцем своїм маленьким і гарячим.., (Максим Рильський, II, 1960, 278); Їй ввижалося вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату,., та все набирається тільця (Любов Яновська, I, 1959, 45); Сергій стріляв, нові вкладав набої, Стискаючи холодні їх тільця (Микола Бажан, Вибр., 1940, 113).
2. Певні утворення у складі якої-небудь живої тканини. Відомо, що в ядрі клітини є видовжені темні тільця — так звані хромосоми (Знання та праця, 2, 1966, 11); У тканині мозку хворих на сказ тварин є особливі включення, що дістали назву «тільця Негрі» (Підручник дезинфекції, 1953, 104).
Тіло
- Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. - Організм людини або тварини в цілому з його зовнішніми і внутрішніми проявами.
Українсько-російський словник
ТІЛЬЦЕ (род. тільця) уменьш.; ласк. тельце; (мн. тільця) биол. тельца кров'яні тільця — кровяные тельца
Фразеологічний словник української мови
ТІЛО
(аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала
вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він (кінь) попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара (коней) добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).