Відмінності між версіями «Юродивий»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/Jurodyvyj Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | |||
| + | ЮРОДИВИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); | ||
| + | // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29878.html Словник синонімів Полюги]=== | ||
| + | |||
| + | ЮРОДИВИЙ | ||
| + | (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|z3ROTEaZQxA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2110.htm Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.] | ||
| + | |||
| + | [http://amvon.info/ridkisniy-podvig-abo-hto-taki-yurodivi Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві] | ||
| + | |||
| + | [http://Житіє%20святого%20Андрія%20Христа%20ради%20юродивого Андрій Юродивий] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | [http://www.kplavra.kiev.ua/JUrodivij.html Юродиві] - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці. | ||
| + | |||
| + | Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін. | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 14:19, 29 листопада 2013
Юроди́вий, -а, -е. Юродивый. Схаменіться недолюдки, діти юродиві! Шевч. 211.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЮРОДИВИЙ, а, е.
1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).
2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24).
Словник синонімів Полюги
ЮРОДИВИЙ (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.
Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві
Цікаві факти
Юродиві - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці.
Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін.
