Відмінності між версіями «Пиріг»
(→Див. також) |
(→Словники) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
'''2.''' діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78). | '''2.''' діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Походження слова== | ||
| + | |||
| + | Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1] Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2] | ||
| + | Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги.[3] Згодом вони набули популярності й в інших народів.[4]. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда»: | ||
| + | Уже ж вістимо всім богам: | ||
| + | Еней в Олімпі буде з нами | ||
| + | Живитись тими ж пирогами, | ||
| + | Які кажу пекти я вам. | ||
| + | і знову: | ||
| + | Послів ввели к царю з пихою, | ||
| + | Як водилося у латин; | ||
| + | Несли подарки пред собою: | ||
| + | Пиріг завдовжки із аршин | ||
| + | Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:50, 29 листопада 2013
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжок, пиріжечок.
Зміст
Словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПИРІГ, рога, чол.
1. Печений виріб із тіста з начинкою. Дід здихнув і не чув, як пиріг з його рук випав, — одна ягода викотилась з середини і покотилась травою (Панас Мирний, I, 1954, 167); Бондариха пекла паляниці й пироги з яблуками (Степан Васильченко, II, 1959, 198); // перен. Джерело матеріального благополуччя або наживи. Йому, як вправному юрисконсультові солідної установи, не раз таки перепадало від солодкого пирога (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82).
♦ На пироги — у гості. Часом влітку заїжджає у колгосп на пироги Син бажаний, дорогий (Микола Шпак, Вибр., 1952, 70).
2. діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78).
Походження слова
Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1] Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2] Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги.[3] Згодом вони набули популярності й в інших народів.[4]. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда»: Уже ж вістимо всім богам: Еней в Олімпі буде з нами Живитись тими ж пирогами, Які кажу пекти я вам. і знову: Послів ввели к царю з пихою, Як водилося у латин; Несли подарки пред собою: Пиріг завдовжки із аршин Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
