Відмінності між версіями «Юшечка»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка29.11.2013.13 | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка29.11.2013.13-42.jpg.|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 13:46, 29 листопада 2013
Ю́шечка, -ки, ж. Ум. отъ юшка.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЮШЕЧКА, и, жін. Пестл. до юшка.
ЮШКА, и, жін.
1. Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. Стало на рибу, стане і на юшку (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 238); За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 41); — Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 111); Мати налила миску юшки з м'яса (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 63); // Рідина з будь-якої готової страви. Чоловіки.. беруть руками м'ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (Нечуй-Левицький, III, 1956, 273); * У порівняннях. До роботи Юхрим був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутяги чи паскудство (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 17); // Відвар з чого-небудь. Яка грушка, така й юшка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 104); // Сік рослини, плоду. В грубці гоготіло у шипіли дрова, стріляли лунко, на кінцях вільхового хмизу пінилась і закипала жовта юшка (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 28). ♦ Перебиватися з юшки на воду — те саме, що Перебиватися з копійки на копійку (див. перебиватися). Не віриться, що тут колись жили споконвічні наймити і бідарі у перебиваючись з юшки на воду (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 19).
2. перен., розм. Те саме, що кров 1. — Кресь! — він мене раз по щоці у кресь! — удруге.. До лиця — а з його юшка так і цебенить (Степан Васильченко, I, 1959, 279); З носа в Юри тече, як з водопроводу. Юшка червона заливає йому губи, стікає з бороди і крапає на груди (Юрій Смолич, II, 1958, 56). ♦ Набиратися (набратися) юшки від кого — перейматися чиїмись поглядами, думками, ідеями і т. ін. До цього Твердохліба навіть їхати не охота. Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралася, кирпу гне (Іван Цюпа. Краяни, 1971, 223); Пускати (пустити) юшку кому, з кого — убивати або сильно бити когось. — Свої, зарядив [Левко], як молитву: юшку треба пускати не тільки з панів, а й з їхніх прихвоснів... (Михайло Стельмах, I, 1962, 605); Умитися юшкою див. умиватися.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ЮШКА - рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.
Ілюстрації
x140px |