Відмінності між версіями «Прізвисько»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | """Тлумачення слова у сучасних словниках""" |
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/prizvysjko Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ПРІЗВИСЬКО, а, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Завжди похмурий і насуплений, постійно строгий і недовірливий, Стороженко швидко здобув собі прізвисько Страж (Яків Баш, Надія, 1960, 176); Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров'я усе життя (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 16); Своє прізвисько «Осмомисл» (людина великого розуму) Ярослав дістав не тільки за свій природний розум, а й за велику освіченість (Історія СРСР, І, 1956, 57); | ||
| + | // рідко. Конспіративна кличка або псевдонім. Завербований товариш діставав підпільне прізвисько і приймав урочисту присягу, під якою підписувався тим же прізвиськом (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 79). | ||
| + | |||
| + | 2. рідко. Те саме, що прізвище 1. [Долорес:] Він — дон Жуан. [Анна:] Який? Невже отой... [Долорес:] Отой! Той самий! А який же другий із сотень тисячів усіх Шуанів так може просто зватись «дон Жуан», без прізвиська, без іншої прикмети? (Леся Українка, III, 1952, 331); — Живе мій Василько під чужим прізвиськом: з тюрми і раз, і вдруге втік (Михайло Стельмах, I, 1962, 611). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/57/53407/376785.html Словар українського сленгу] | ||
| + | |||
| + | ПРІЗВИСЬКО | ||
| + | син. | ||
| + | прізвисько, кличка: кликуха, поганяло, псевдуха. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зкшя.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 13: | Рядок 28: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|http://youtu.be/sqrQIcQDCCE}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словник Бориса Грінченка] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/p/8/108/1 Словник української мови: в 11 томах] | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/57/53407/376785.html Словопедія] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Версія за 13:09, 29 листопада 2013
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. Ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Зміст
Сучасні словники
"""Тлумачення слова у сучасних словниках"""
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРІЗВИСЬКО, а, сер.
1. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Завжди похмурий і насуплений, постійно строгий і недовірливий, Стороженко швидко здобув собі прізвисько Страж (Яків Баш, Надія, 1960, 176); Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров'я усе життя (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 16); Своє прізвисько «Осмомисл» (людина великого розуму) Ярослав дістав не тільки за свій природний розум, а й за велику освіченість (Історія СРСР, І, 1956, 57); // рідко. Конспіративна кличка або псевдонім. Завербований товариш діставав підпільне прізвисько і приймав урочисту присягу, під якою підписувався тим же прізвиськом (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 79).
2. рідко. Те саме, що прізвище 1. [Долорес:] Він — дон Жуан. [Анна:] Який? Невже отой... [Долорес:] Отой! Той самий! А який же другий із сотень тисячів усіх Шуанів так може просто зватись «дон Жуан», без прізвиська, без іншої прикмети? (Леся Українка, III, 1952, 331); — Живе мій Василько під чужим прізвиськом: з тюрми і раз, і вдруге втік (Михайло Стельмах, I, 1962, 611).
ПРІЗВИСЬКО син. прізвисько, кличка: кликуха, поганяло, псевдуха.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах
