Відмінності між версіями «Анахтема»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | == [http://sum.in.ua/s/anafema Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] == | ||
| + | АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, и, жін. | ||
| + | 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Словник Грінченка). | ||
| + | Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати. | ||
| + | 2. Уживається як лайливе слово. — А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Остап Вишня, I, 1956, 420). | ||
| + | |||
| + | == [http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=1338&action=show Словник іншомовних слів] == | ||
| + | Анафема гр., прокляття | ||
| + | 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. | ||
| + | 2. перен. > Прокльон. | ||
| + | |||
| + | == [http://slovopedia.org.ua/36/53392/233929.html Словопедія] == | ||
| + | АНАФЕМА анафема; ж. (гр., прокляття) | ||
| + | 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. | ||
| + | 2. перен. > Прокльон. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:08, 29 листопада 2013
Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, и, жін. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Словник Грінченка).
Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.
2. Уживається як лайливе слово. — А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Остап Вишня, I, 1956, 420).
Словник іншомовних слів
Анафема гр., прокляття 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.
Словопедія
АНАФЕМА анафема; ж. (гр., прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття. 2. перен. > Прокльон.
Ілюстрації
|
|
|
|
