Відмінності між версіями «Півонія»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Словник Бориса Грінченка]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 12:58, 29 листопада 2013
Піво́нія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = Пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ПІВОНІЯ багаторічна трав'яниста рослина, рідше кущ або напівкущ родини жовтецевих (півонієвих), поширена в Азії, Європі, Пн. Америці і Перу; декоративна рослина; бл. 15 видів; квіти вел., запашні, махрові, рожевого, червоного і білого кольору; вирощують в парках, садах, для букетів численні сорти п. китайської.
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПІВОНІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).
Ілюстрації
|
|
|
|
