Відмінності між версіями «Зола»
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3. | Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3. | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:120530055654.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54275919.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1_Wood-ashes.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
Поточна версія на 00:30, 29 листопада 2013
Зола, -ли́, - пилоподібний або шлакоподібний залишок, що утворюється з мінеральної частини палива, коли воно повністю згоряє.
Зола вугільна - мінеральна речовина, що залишається після спалювання вугілля при температурі біля 800 0 С при доступі повітря.
Склад і властивості
Зола складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах зола утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — золи-уносу і шлаку — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос.
За плавкістю (температурі початку плавлення) золу поділяються:
- легкоплавкі (менше 1200С)
- середньоплавкі (1200—1350С)
- тугоплавкі (1350—1500С)
- неплавкі (більше 1500С)
Хім. склад золи при згорянні вугілля, горючих сланців і торфу залежить від умов утворення даного палива, технології його спалення тощо.
Зола низькозольних торфу, бурого і окисненого вугілля і горючих сланців має підвищений вміст CaO, кам. вугілля - переважно алюмосилікатний склад.
Зола вугільна має основні компоненти:
- оксиди кремнію
- оксиди алюмінію
- оксиди заліза
- оксиди кальцію
- оксиди магнію
- оксиди натрію
- оксиди калію
Вторинне значення мають оксиди титану, фосфору, марганцю.За складом золи поділяються на кременисті (вміст SiO2 40-70%), глиноземні (Al2O3 30-45%), залізисті ( Fe2O3 20%), вапнисті (СаО 20-40%).
Крім того, зола вугілля містить понад 40 різних елементів. Це:
- мікроелементи з вмістом 0,1-0,001% (B, F, P, Cl, Ti, V, Ni, Cu, Zn, As, Ba, Pb);
- рідкісні елементи з вмістом 0,001-0,00001% (Li, Be, Ce, Co, Go, Ge, Se, Sr, Pb, Nb, Mo, Cd, Sn, Sb, I, Cs, La, W, Bu, V),
- ультрарідкісні елементи з вмістом менше 0,00001% (Ag, In, Re, Pt, Au, Ir, Hg).
Хімічний склад та мікроелементи вивчаються для встановлення можливості їх попутного вилучення та використання, а також для оцінки токсичності золи.
Використання золи та золи вугільної
Шлаки використовують в будівництві.
Зола застосовується також як заповнювач для бетонів і будівельних розчинів, як домішка (в цеглу), сировина для вироблення аглопориту, зольного гравію.Із зол деяких типів вугілля вилучають рідкісні і розсіяні елементи , напр. ґерманій і ґалій.
Зола-унос в осн. складується в мокрих золовідвалах і лише частково використовується в цем. пром-сті як сировина і добавка, при виробництві будівельної кераміки, асфальтобетону, золобетону, випалювального і безвипалювального гравію.Зола-уносу ТЕС містить до 1-5% порожнистих частинок (так звані Ценосфери), які мають унікальні теплоізоляційні властивості і використовуються для спеціальних теплоізоляційних покрить, наприклад, у космічній техніці.
Джерела
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
|
