Відмінності між версіями «Ревіння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134. [[Категорі...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134.
 
 
[[Категорія:Ре]]
 
[[Категорія:Ре]]
 +
==Словник Грінченка==
 +
'''Реві́ння, -ня, '''''с. ''Ревъ, мычаніе. ''Ревіння альпійських коров. ''Левиц. Пов. 134.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/revinnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
1. Гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Жевріють вікна по хатах та ревіння худоби боре густе повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); — Чув я ревіння корів, що лунало з обори (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 217);
 +
//  Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. З круглої пластмасової коробочки, з написом «Весна», вирвався голос радіокоментатора, виплеснулося ревіння трибун, свист, нерозбірливі голоси (Павло Загребельний, День.., 1964, 318); Різкий, деренчливий крик Маякіна викликав оглушливе, захоплене ревіння купецтва (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 539);
 +
//  перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. Він весь час крутився на коні.. і, долаючи ревіння вітру, хрипко і простуджено кричав, щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461); Йшли хвилі з ревінням на крихітний корабель, загрожуючи щохвилини розбити його (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393); Тепер я почув і ревіння пропелерів (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 83); Ревіння мін, снарядів гук, — Грай, пісне битви, грай! (Микола Бажан, І, 1946, 129); З панського дому линули звуки оркестру — дзвін мідних тарілок і ревіння рогів (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7).
 +
2. рідко. Дуже голосний плач, ридання.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272183.html Словник синонімів]===
 +
РАНОК
 +
початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360859.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
РАНОК
 +
 +
від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).
 +
 +
з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв
 +
 +
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=290228 Орфографічний словник української мови]===
 +
ранок
 +
іменник чоловічого роду
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630091_25ba5466.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4748023_bac27189.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104868870_3293001_kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morning_by_mops.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Утро,_дорога,_лето,_солнце,_небо,_пейзаж,_1920x1234.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|r42GlEmmmDk}}
 +
{{#ev:youtube|uawFbiuSCQo}}
 +
{{#ev:youtube|6n41kxhkZDs}}
 +
 +
==Додаткові дані==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ранок Ранок]===
 +
===[http://kazkar.info/publ/virshi_dlja_ditej_ditjachi_virshi/virshi_pro_vesnu/vesnjanij_ranok_marijka_pidgirjanka/36-1-0-212  Весняний ранок - Марійка Підгірянка]===
 +
===[http://probapera.org/publication/13/433/rankova-poeziya-virsh-ranok.html  РАНОК  Іванка Веснянка]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Версія за 00:15, 29 листопада 2013

Словник Грінченка

Реві́ння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Жевріють вікна по хатах та ревіння худоби боре густе повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); — Чув я ревіння корів, що лунало з обори (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 217); // Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. З круглої пластмасової коробочки, з написом «Весна», вирвався голос радіокоментатора, виплеснулося ревіння трибун, свист, нерозбірливі голоси (Павло Загребельний, День.., 1964, 318); Різкий, деренчливий крик Маякіна викликав оглушливе, захоплене ревіння купецтва (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 539); // перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. Він весь час крутився на коні.. і, долаючи ревіння вітру, хрипко і простуджено кричав, щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461); Йшли хвилі з ревінням на крихітний корабель, загрожуючи щохвилини розбити його (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393); Тепер я почув і ревіння пропелерів (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 83); Ревіння мін, снарядів гук, — Грай, пісне битви, грай! (Микола Бажан, І, 1946, 129); З панського дому линули звуки оркестру — дзвін мідних тарілок і ревіння рогів (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7). 2. рідко. Дуже голосний плач, ридання.

Словник синонімів

РАНОК початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

Фразеологічний словник української мови

РАНОК

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв

Орфографічний словник української мови

ранок іменник чоловічого роду


Ілюстрації

630091 25ba5466.jpg 4748023 bac27189.jpg 104868870 3293001 kogdazakanchivaetsjautroinachinaetsjaden1 2.jpg Morning by mops.jpg Утро, дорога, лето, солнце, небо, пейзаж, 1920x1234.jpg

Медіа

Додаткові дані

Ранок

Весняний ранок - Марійка Підгірянка

РАНОК Іванка Веснянка