Відмінності між версіями «Ранок»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148. | '''Ранок, -нку, '''''м. ''1) Утро. ''Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? ''Чуб. V. 461. ''Я завше Бога прошу з вечора до ранку. ''Мет. 59. '''Що-ранку'''. Каждое утро. ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. Ум. '''Раночок. '''Чуб. V. 586. Мил. 148. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/ranok Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239). | ||
| + | ♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися. | ||
| + | 2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312). | ||
| + | |||
| + | |||
Вікіпєдія: | Вікіпєдія: | ||
РАНОК — частина доби після ночі, початок, перші години дня. | РАНОК — частина доби після ночі, початок, перші години дня. | ||
| Рядок 23: | Рядок 31: | ||
Додаткові відомості | Додаткові відомості | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Версія за 22:23, 28 листопада 2013
Зміст
Словник Грінченка
Ранок, -нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. Що-ранку. Каждое утро. Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. Раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннее село (Степан Руданський, Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 134); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); * Образно. Кічкас [на Дніпрі] був ранком електрифікації. Каховка і Кременчук — її великий день (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 38); *У порівні Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Марко Вовчок, VI, 1956, 239). ♦ Білий ранок див. білий; Від (од, з) ранку [й (та)] до ранку — протягом усієї доби, довго. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний, III, 1954, 255); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка, I, 1951, 273); Добрий ранок; Доброго ранку див. добрий; З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) — протягом усього дня, довгого часу. Робить [Павло] з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій — стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 213); На ранок — ранком. Коли це на ранок — летить у Піски сам справник, летить стряпчий, летить становий (Панас Мирний, I, 1949, 304); Одного ранку див. один; Позначається на ранок див. позначатися. 2. Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Полтавське громадянство влаштовувало недільні літературні ранки для бідного населення і для учнів (Збірник про Кропивницького, 1955, 312).
Вікіпєдія:
РАНОК — частина доби після ночі, початок, перші години дня.
Пресові органи:
Ранок (журнал) — громадсько-політичний і літературно-мистецький місячник
Ранок (газета) — релігійно-народна газета, спочатку орган Незалежної Грецької Церкви в Канаді, з 1912 Пресвітеріянської. Виходила 1905 — 1920 рр.
Ранок (тижневик) — тижневик, орган Хабаровської Української Ради, виходив у Хабаровську на Зеленому Клині
Ранок (видавництво) — видавництво в Києві, засноване 1906 р. Олексою Коваленком і І. Самоненком та ін.
Населені пункти:
Червоний Ранок
Ранній Ранок
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
