Відмінності між версіями «Ратуша»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | <big>РАТУША</big>, -і, ж. [польс. ratusz < нім. Rathaus - рада + будинок]. Орган міського самоврядування в європейських країнах, а також будинок, де він розміщений.(Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 612) | ||
+ | |||
+ | <big>РАТУША</big> (польск. Ratusz, від нім. Rathaus) – 1) Орган місцевого самоврядування. У містах Західної України ратуша вперше з’явилася у 14 ст. (зокрема у Львові – 1356). У 15 ст. у зв’язку з наданням містам магдебурзького права замість ратуші було утворено магістрати. Поряд із магістратами у невеликих містах і містечках України (Гадяч, Лубни, Ніжин, Охтирка) зберігалися ратуші як органи місцевого самоврядування. З 1727 до компетенції ратуші належали переважно судові та фінансові справи. 1785 року у Російській імперії, зокрема й в Україні, магістрати були замінені міськими думами. У невеликих містечках, де не було міських дум, залишились ратуші. Остаточно як судові органи ратуші скасовано судовою реформою 1864 р., як органи місцевого самоврядування – міською реформою 1870 р. 2) Будинок, де містяться органи міського самоврядування (Кульчицький В. Ратуша / В. Кульчицький // Довідник з історії України (А – Я) : посіб. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-е вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – С. 640). | ||
+ | |||
+ | <big>РАТУША</big> - 1. Ор¬ган самоврядування в містах Феодальної Західної Європи. 2. У Росії та Україні у ХІІІ-ХІХ ст. – один з органів міського самоврядування. 3 . Будинок в якому містилося або міститься міське самоврядування (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1016.) | ||
+ | |||
+ | <big>РАТУША</big> – (польс. ratusz, з нім. Rathaus, від Rat – рада і Нaus – будинок) - орган міського самоуправління в ряді європейських країн, а також будинок, де він розміщений (Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 569) | ||
+ | |||
+ | <big>РАТУША</big> – 1. У ХІV ст. орган міського самоврядування в Європі, у т.ч. в Західній Україні. Після наданням в ХV ст. містам Магдебурзького права перетворені на магістрати. Як органи місцевого са¬моврядування збереглися в українських містах до 1785, коли були замінені міськими думами. | ||
+ | 2. Згідно з "Регламентом і Уставом главного магістрата" (1721) – приміщення, в якому перебував міський магістрат. | ||
+ | 3. Становий суд у Російській імперії в 1775-1864 (Д. Яневський). (Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – С. 334). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 14: | Рядок 27: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | == | + | ==Це цікаво знати!== |
+ | У Львові видається газета Львівської міської ради "Ратуша". | ||
+ | |||
+ | Перша Київська ратуша була збудована на початку XVI століття на Подолі, поблизу Братського монастиря. Її збудували з дерева, вона неодноразово горіла і відбудовувалася. | ||
+ | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | #Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1016 | ||
+ | #Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – С. 334 | ||
+ | #Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 569 | ||
+ | # Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 612 | ||
+ | #Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 288 | ||
+ | #Елемент нумерованого списку | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Версія за 21:10, 28 листопада 2013
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РАТУША, -і, ж. [польс. ratusz < нім. Rathaus - рада + будинок]. Орган міського самоврядування в європейських країнах, а також будинок, де він розміщений.(Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 612)
РАТУША (польск. Ratusz, від нім. Rathaus) – 1) Орган місцевого самоврядування. У містах Західної України ратуша вперше з’явилася у 14 ст. (зокрема у Львові – 1356). У 15 ст. у зв’язку з наданням містам магдебурзького права замість ратуші було утворено магістрати. Поряд із магістратами у невеликих містах і містечках України (Гадяч, Лубни, Ніжин, Охтирка) зберігалися ратуші як органи місцевого самоврядування. З 1727 до компетенції ратуші належали переважно судові та фінансові справи. 1785 року у Російській імперії, зокрема й в Україні, магістрати були замінені міськими думами. У невеликих містечках, де не було міських дум, залишились ратуші. Остаточно як судові органи ратуші скасовано судовою реформою 1864 р., як органи місцевого самоврядування – міською реформою 1870 р. 2) Будинок, де містяться органи міського самоврядування (Кульчицький В. Ратуша / В. Кульчицький // Довідник з історії України (А – Я) : посіб. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-е вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – С. 640).
РАТУША - 1. Ор¬ган самоврядування в містах Феодальної Західної Європи. 2. У Росії та Україні у ХІІІ-ХІХ ст. – один з органів міського самоврядування. 3 . Будинок в якому містилося або міститься міське самоврядування (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1016.)
РАТУША – (польс. ratusz, з нім. Rathaus, від Rat – рада і Нaus – будинок) - орган міського самоуправління в ряді європейських країн, а також будинок, де він розміщений (Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 569)
РАТУША – 1. У ХІV ст. орган міського самоврядування в Європі, у т.ч. в Західній Україні. Після наданням в ХV ст. містам Магдебурзького права перетворені на магістрати. Як органи місцевого са¬моврядування збереглися в українських містах до 1785, коли були замінені міськими думами. 2. Згідно з "Регламентом і Уставом главного магістрата" (1721) – приміщення, в якому перебував міський магістрат. 3. Становий суд у Російській імперії в 1775-1864 (Д. Яневський). (Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – С. 334).
Ілюстрації
Медіа
Це цікаво знати!
У Львові видається газета Львівської міської ради "Ратуша".
Перша Київська ратуша була збудована на початку XVI століття на Подолі, поблизу Братського монастиря. Її збудували з дерева, вона неодноразово горіла і відбудовувалася.
Джерела та література
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1016
- Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – С. 334
- Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 569
- Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 612
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 288
- Елемент нумерованого списку