Відмінності між версіями «Метелик»

Версія за 19:31, 28 листопада 2013

Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. Ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. Ном. № 6260. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. КС. 1893. V. 181. Чуб. VII. 427. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. Вас. 155. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. Метелики. Раст. Spergula arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Ум. Мете́личок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Лускокри́лі, або метелики, молі (Lepidóptera Linnaeus, 1758 від дав.-гр. λεπίς, λεπίδος — луска та πτερόν — крило) — ряд комах з повним метаморфозом. Виник, вірогідно, в середині мезозою, достовірні викопні рештки ряду відомі з юрського періоду. Найбільш характерна особливість представників ряду — це наявність густого покриву хітинових лусочок (сплощених волосків) на крилах (при цьому лусочки розташовані як на жилках, так і на крилової пластинці між ними). Для більшості видів має спеціалізований сисний ротовий апарат з хоботком, утвореним подовженими лопатями нижньої щелепи. Розвиток з повним перетворенням: є стадії яйця, личинки (званої гусеницею), лялечки та імаго. Личинка червоподібна, характеризується недорозвиненими черевними ногами, потужно склеротізованнимі покривами голови, гризучим ротовим апаратом і парними залозами, виділення з яких, при контакті з повітрям, утворюють шовкову нитку. Надзвичайна різноманітність форм метеликів є їх вражаючою особливістю. В даний час вони є одним з найбільш багатих видами рядів комах: налічується більш ніж 158 тисяч видів. Представники ряду поширені на всіх континентах, за винятком Антарктиди. Наука, що вивчає метеликів, називається лепідоптерологія.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МЕТЕЛИК, а, чол.

1. (Lepidoptera). Комаха ряду метеликів (див. метелики). Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок, I, 1955, 183); Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (Олесь Донченко, II, 1956, 62); Коли танцювала [Стаха], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 378); * У порівняннях. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому му ріжку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Метеликами розлітаються білі листки (Василь Еллан, II, 1958, 18). ♦ Ловити метелики див. ловити.

2. перен., розм. Терміново випущений листок з коротким повідомленням про що-небудь, із закликом; листівка (у 2 знач.), прокламація. По селах з'явилися білі метелики, підписані комуністичною підпільною організацією молоді. Листівки закликали батьків не давати своїх дітей на поталу німцям (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 79); Замість виголошувати промову він зачитав відозву Київського комітету більшовиків, щойно видруковану метеликом (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 57); // Книжечка, брошурка. Троє нас: я, Петрусь і Павленко, задумали видати свої вірші утрьох, так як видавати кожному нарізно по маленькому метелику здалось не вартим (Володимир Самійленко, II, 1958, 420); Заслуженою увагою.. користуються «метелики» — мініатюрні книжечки, видані Львівським державним університетом імені І. Франка (Літературна Україна, 15.VI 1962, 4).

3. перен., розм. Краватка у вигляді банта. З'явився учитель співів. У чорному вечірньому костюмі, в білій сорочці, при.. метелику (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 190).

4. тільки мн. метелики, ів, бот., діал. Шпергель.

Етимологія назви

Латинська назва ряду «Lepidoptera» походить від дав.-гр. λεπίς, рід. п. λεπίδος — луска і πτερόν — крило. Свою назву «лускокрилі» представники ряду отримали у зв'язку з тим, що їх крила вкриті лусочками, що представляють собою видозмінені щетинки Загальновживана українська назва представників даного ряду — «метелики» сходить до прасл. * motyl'ь (пор. чеськ. motýl, пол. motyl «метелик»), яке є похідним від * mesti, * motati sę «кружляти, рухатися ривками» через особливості польоту цих комах[1][2]. Назва «міль» походить від прасл. * molь, яке, за однією версією, є похідним від * melti «молоти» (тоді етимологічне значення слова — «дробляща (шкідлива) комаха»), за іншою, пов'язано з дав.-гр. μῆλον «дрібну худобу», ірл. míl «тварина» (з етимологічним значенням «дрібна тварина»)[3]. Загальновживане російська назва — «бабочка» сходить до прасл. * bab'ka (< * baba) «стара, бабка» і уявлення про цих комах, як про души померлих[4]. І донині в багатьох селах і деревнях Росії їх називають «бабуля», «бабуся», «бабучка», «Бабурка», «баба»[5]. Англійська назва «butterfly»- дослівно «масляна муха» виникла з середньовічного повір'я, що в образі метеликів ховаються ельфи які прилітають красти молоко та вершкове масло (англ. butter). Існує також версія, що таку назву вони отримали через свої екскременти, схожі за кольором на вершкове масло.

Систематика та класифікація

Систематика лускокрилих, представлена в різних роботах, відображає різні погляди їх авторів і є дискусійною. Не вщухають суперечки, що стосують систематичного положення або необхідності збереження статусу цілого ряду таксонів. Наприклад, одні дослідники вважають Morpho didius та Morpho godarti самостійними видами, а інші відносять їх до подвидів Morpho menelaus[12][13]. Дослідження ДНК свідчать, що деякі з відомих у даний час видів повинні бути розділені. Добре відомим прикладом є випадок, коли на перший погляд ідентичні Colias alfacariensis і Colias hyale, раніше вважалися одним видом, були розділені на два, після того як були виявлені істотні відмінності в будові їх гусениць і лялечок[14]. Сучасна класифікація лускокрилих виділяє чотири підряди: первинні зубаті молі (Zeugloptera) — в даний час представлений однією надродиною Micropterigoidea; безхоботкові (Aglossata) — представлений однією надродиною Agathiphagoidea з єдиною родиною Agathiphagidae; гетеробатмії (Heterobathmiina) — представлений однією надродиною Heterobathmioidea, яка включає єдину родину Heterobathmiidae; хоботкові (Glossata) — найчисленніший підряд, до якого входить більш ніж 150 тисяч видів. Можна зустріти й інші (які не зовсім відповідають сучасній науковій класифікації) варіанти поділу лускокрилих на групи. Зокрема, також часом виділяють чотири великі групи[15]: нижчі різновусі метелики , трав'яницеподібні метелики, денні, або булавовусі метелики, вищі різновусі метелики. Останню групу часто називають нічними метеликами, що не зовсім коректно, оскільки багато з них ведуть денний спосіб життя. Булавовусі метелики відрізняються від різновусих рядом характерних ознак: формою вусиків, механізмом кріплення крил до грудей, забарвленням, формою тіла і часом найбільшої активності. Для денних характерні булавоподібні вусики. Вищі різновусі метелики, більшість з яких активні в темний час доби, мають ниткоподібні або перисті вусики. Механізм кріплення передніх і задніх крил до грудей різний — булавоусі метелики здатні складати крила "за спиною", в той час як різновусі метелики залишають крила розкритими або складають їх "хаткою". Однак існують і винятки. Відомі булавовусі метелики, що в спокої сидять з розпростертими крилами, та мають товсте черевце, найбільш активні у темний час доби. Також, навпаки, є різновусі метелики з яскравим забарвленням, тонкими булавовидними вусиками, струнким черевцем, активні у світлий час доби.

Чисельність видів

Лускокрилі належать до одного з найчисленніших за кількістю видів ряду комах. Станом на серпень 2013 року відомо 158 570 видів, включаючи 147 вимерлих видів[16]. Припускають, що до 100 000 видів залишаються все ще не відомими науці. Таким чином, загальна кількість існуючих на планеті видів лускокрилих може бути оцінена приблизно в 200 000[15][17] — 225 000 видів[18]. Лускокрилі є дуже різноманітними, а більшість їх видів погано вивченими. Деякі з описаних видів відомі за знахідками з однієї єдиної місцевості або навіть за єдиною особиною.

Ілюстрації

Файл:Https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRvDFY9 qXPSvGMXfX9KWQw 0uHsP8cr62dI8VH3CcoReGaDYnw

Медіа

Див. також

Біологічна роль та значення в народному господарстві

Більшість видів лускокрилих на стадії імаго живиться нектаром квітів, і тому є важливими запильниками багатьох видів рослин. Гусениці живляться переважно листям рослин, і, розвиваючись у великій кількості, можуть нерідко викликати загибель рослин (навіть дерев), або призводять до того, що рослина не здатна утворити насіння. Це часто завдає великих збитків сільському та лісовому господарству. Дане явище характерне тільки для деяких видів метеликів, наприклад біланів, совок.На стадії гусениці, переважна більшість видів лускокрилих живляться рослинами, що не мають сільськогосподарського значення. Деякі з цих метеликів живляться дуже обмеженою кількістю видів рослин олігофагія. Наприклад, поліксена (метелик) (Zerynthia polyxena) живиться лише 4 видами рослин роду Aristolochia (хвильовик). Через зменшення біорізноманіття навколишнього середовища та руйнування природних біотопів, багато видів метеликів в Україні знаходяться під загрозою зникнення. Тому у екології вважається, що наявність багатьох видів лускокрилих в певній місцевості свідчить про її «екологічне здоров'я» (так звана біоіндикація). Лускокрилі посідають важливе місце в кругообігу речовин у природі, оскільки вони живляться рослинною їжею, а самі є кормовою базою для багатьох видів хижаків, особливо птахів, та паразитів. Декілька видів шовкопрядів вирощуються в штучних умовах заради отримання шовку. Багато видів метеликів, особливо тропічних, є об'єктами колекціонування, а часто і дизайну.

Джерела та література

Этимологический словарь славянских языков. — Наука, 1993. — Т. 18. Этимологический словарь славянских языков. — М.: Наука, 1994. — Т. 20. Этимологический словарь славянских языков. — М.: Наука, 1992. — Т. 19.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Вікіпедія вільна енциклопедія