Відмінності між версіями «В’язання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Див. також)
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
Історія в'язання
 +
В'язані шкарпетки, знайдені в коптських гробницях, датуються IV–V ст., Найдавніші (III ст., Епоха Прато-Наска) в'язані речі Нового світу виявлені в Перу. Висока якість виконання речей з могил коптів дозволяє вважати, що техніка в'язання була відома набагато раніше. У 1867 році Вільям Фелкін висунув гіпотезу, що в'язання було відоме ще за часів Троянської війни. Згідно з Фелкіном, убір, який героїня «Одіссеї» Пенелопа розпускала кожну ніч, насправді не ткали, а в'язали, тому що тільки в останньому випадку розпущена нитка не деформується, а сам процес вимагає трохи часу. Те, що в «Одіссеї» використовується термін «ткання» Фелкін пояснював неточністю перекладу і помилками переписувачів. Зображення на давньогрецьких вазах полонених троянців у вузьких, облягаючих штанях, дають підстави деяким дослідникам стверджувати, що грекам було відоме в'язання.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 18:20, 28 листопада 2013

В’язання, -ня, с. Связываніе.

Сучасні словники

В'язання — процес виготовлення виробів (зазвичай елементів одягу) з безперервних ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання петель одна з одною за допомогою нескладних інструментів вручну (в'язальний гачок , спиці, голка) або на спеціальній машині (механічне в'язання).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Історія в'язання В'язані шкарпетки, знайдені в коптських гробницях, датуються IV–V ст., Найдавніші (III ст., Епоха Прато-Наска) в'язані речі Нового світу виявлені в Перу. Висока якість виконання речей з могил коптів дозволяє вважати, що техніка в'язання була відома набагато раніше. У 1867 році Вільям Фелкін висунув гіпотезу, що в'язання було відоме ще за часів Троянської війни. Згідно з Фелкіном, убір, який героїня «Одіссеї» Пенелопа розпускала кожну ніч, насправді не ткали, а в'язали, тому що тільки в останньому випадку розпущена нитка не деформується, а сам процес вимагає трохи часу. Те, що в «Одіссеї» використовується термін «ткання» Фелкін пояснював неточністю перекладу і помилками переписувачів. Зображення на давньогрецьких вазах полонених троянців у вузьких, облягаючих штанях, дають підстави деяким дослідникам стверджувати, що грекам було відоме в'язання.

Джерела та література

Зовнішні посилання