Відмінності між версіями «Відбігати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Відбігати, -гаю, -єш, '''''гл. ''1) Отбѣгать. ''Я вже своє відбігав, біжи но ще ти: то чи не відбі...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Відбігати, -гаю, -єш, '''''гл. ''1) Отбѣгать. ''Я вже своє відбігав, біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг. ''2) О коровѣ: окончить случку.  
+
'''Відбігати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''відбігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) '''— що. '''Терять, потерять. ''Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову катма, вони.... купували йому. ''Мир. ХРВ. 147. 3) '''— чого, кого. '''Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. ''Свого батька змалку відбігаю. ''К. Досв. 155. ''Ой що кров живую ссали, власних скарбів одбігали. ''К. Досв. 116.
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]

Версія за 00:24, 29 липня 2012

Відбігати, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову катма, вони.... купували йому. Мир. ХРВ. 147. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. К. Досв. 155. Ой що кров живую ссали, власних скарбів одбігали. К. Досв. 116.