Відмінності між версіями «Норов»
(Створена сторінка: '''Но́ров, -ва, '''''м. ''1) Нравъ. ''У тебе не такий норов і зроду був. ''Г. Барв. 502. 2) ''мн. ''Капризы, ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Но́ров, -ва, '''''м. ''1) Нравъ. ''У тебе не такий норов і зроду був. ''Г. Барв. 502. 2) ''мн. ''Капризы, прихоти. ''Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови попрядки, а другії норови досвітки. ''Нп. ''А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. ''Грин. III. 208. Ум. '''мн. Норівоньки'''. ''Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. ''Чуб. V. 593. | + | '''Но́ров, -ва, '''''м. '' - вдача, примхи |
| + | ==«Словарь української мови»== | ||
| + | 1) Нравъ. ''У тебе не такий норов і зроду був. ''Г. Барв. 502. <br>2) ''мн. ''Капризы, прихоти. ''Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови попрядки, а другії норови досвітки. ''Нп. ''А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. ''Грин. III. 208. Ум. '''мн. Норівоньки'''. ''Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. ''Чуб. V. 593. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Но́ров''' - Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. <br>Гарна пава пером, а жінка норовом <br>По норову прийшлися хлопці один одному, вирішили не розлучатися ; <br> | ||
| + | // Особливості поведінки тварин, птахів. Дон Хуан її [кобили] гарячий Норов здержує неначе (Володимир Самійленко, І, 1958, 261); Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Максим Рильський, Поеми, 1957, 232); <br> | ||
| + | // перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. і.н. — Лицарем твоїм я стану.. Плащ носитиму і буду Норови твої терпіти (Леся Українка, IV, 1954, 179); Перейшовши на квартиру до Кміти, вона схаменулась: здержувала свої норови та звички (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 352); <br>* Образно. Уперто, протягом життя вивчав Оленчук норови дивовижного моря (Олесь Гончар, II, 1959, 397). <br>З норовом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий. Цимбал — хлопець з норовом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 20); <br>Крутий норов — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень. Старик був крутого норову, у дугу гнув дружину (Олесь Донченко, V, 1957, 312). <br> | ||
| + | 2. Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості. Що город, то норов.., що голова, то й розум (Номис, 1864, № 7949); — Марто! — кажу їй, — кого мені слухать, скажи. У вас нові люди, нові норови (Марко Вовчок, VI, 1956, 250). | ||
| + | |||
| + | '''Но́ров''' нрав, - обычай, обык; | особое, личное свойство человека или животного, более в неодобрительном значении; | своеобычие, упрямство, упорство; | какая либо дурная привычка, обычай, свойство, от которого трудно отстать, особ. о лошади. Староста наш больно крут норовом. Норов на норов не приходится. | ||
| + | |||
| + | '''Но́ров''' - 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін.<br> | ||
| + | З но́ровом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий.<br> | ||
| + | Крути́й но́ров — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень.<br> | ||
| + | |||
| + | 2) Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | # Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2,- 573ст. - С. 570.. | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, C.444, 1974. [http://sum.in.ua/s/norov Словник української мови] | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел [http://www.lingvo.ua/ Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник] | ||
| + | # Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. В 2 тт. Т 1 : А-О.-М.:ОЛМА-ПРЕСС,2002.- C.1186 – 1273 с. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Norov 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Norov 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | ==Інтернет-джерела== | ||
| + | |||
| + | *http://www.lingvo.ua/ | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Но]] | [[Категорія:Но]] | ||
Поточна версія на 16:37, 28 листопада 2013
Но́ров, -ва, м. - вдача, примхи
Зміст
«Словарь української мови»
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був. Г. Барв. 502.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови попрядки, а другії норови досвітки. Нп. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Грин. III. 208. Ум. мн. Норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. Чуб. V. 593.
Сучасні словники
Но́ров - Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер.
Гарна пава пером, а жінка норовом
По норову прийшлися хлопці один одному, вирішили не розлучатися ;
// Особливості поведінки тварин, птахів. Дон Хуан її [кобили] гарячий Норов здержує неначе (Володимир Самійленко, І, 1958, 261); Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Максим Рильський, Поеми, 1957, 232);
// перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. і.н. — Лицарем твоїм я стану.. Плащ носитиму і буду Норови твої терпіти (Леся Українка, IV, 1954, 179); Перейшовши на квартиру до Кміти, вона схаменулась: здержувала свої норови та звички (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 352);
* Образно. Уперто, протягом життя вивчав Оленчук норови дивовижного моря (Олесь Гончар, II, 1959, 397).
З норовом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий. Цимбал — хлопець з норовом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 20);
Крутий норов — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень. Старик був крутого норову, у дугу гнув дружину (Олесь Донченко, V, 1957, 312).
2. Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості. Що город, то норов.., що голова, то й розум (Номис, 1864, № 7949); — Марто! — кажу їй, — кого мені слухать, скажи. У вас нові люди, нові норови (Марко Вовчок, VI, 1956, 250).
Но́ров нрав, - обычай, обык; | особое, личное свойство человека или животного, более в неодобрительном значении; | своеобычие, упрямство, упорство; | какая либо дурная привычка, обычай, свойство, от которого трудно отстать, особ. о лошади. Староста наш больно крут норовом. Норов на норов не приходится.
Но́ров - 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін.
З но́ровом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий.
Крути́й но́ров — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень.
2) Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2,- 573ст. - С. 570..
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, C.444, 1974. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник
- Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. В 2 тт. Т 1 : А-О.-М.:ОЛМА-ПРЕСС,2002.- C.1186 – 1273 с.
Ілюстрації
|
|
